Сьогодні ми поговоримо про те, чим зайняти дитину у сховищі, як розважити дітей в укритті.

Нажаль, настав такий період, коли ми змушені по декілька разів на день бігати в укриття. В деяких містах люди проводять там багато часу і залишаються ночувати. У сховищах перебувають дорослі і діти. І основна задача батьків в цей важкий період – заспокоювати та відволікати від жахіття дітей.

Коли лунає сирена, люди беруть з собою тільки найнеобхідніше, і не завжди є можливість прихопити ігри, іграшки та книги. Тому, пропоную детальніше зупинитися на тому, як розважити дітей в укритті.

Чим зайняти дитину у сховищі? Можна пограти у словесні ігри

Гра «Трилітрова банка»

Це словесна гра для компанії. В ній можуть приймати участь, як діти, так і дорослі.
За допомогою алфавіту вибирається літера: один гравець мовчки в голові перебирає літери алфавіту, а інший його зупиняє. На якій літері зупинив, з тієї починається гра.

Всі учасники по черзі називають слова на цю літеру, що позначають предмети, які можна покласти у трилітрову банку. Хто не сказав – вибуває з гри.

Наприклад, обрано букву «М». Варіанти слів: молоко, масло, морозиво, мастихін, м’ячик, мак, морква, маска тощо.

Гра «Запитання»

Один гравець ставить запитання – другий має відповісти на нього теж запитанням. Гра триває до того часу, поки хтось не зможе поставити наступне питання. Наприклад: Ти сьогодні робив зарядку? – А чому ти цікавишся? – Хіба це секретна інформація? Тощо.

Гра «П’ять слів»

Обираємо 5 абсолютно не пов’язаних між собою слів. Використовуючи їх, кожен учасник має скласти невелику розповідь.

Гра «Слова»

Дорослий називає будь-яке слово, наступний гравець повинен придумати інше слово, що починається на останню букву першого. Наприклад: ніж – жук – ковбаса – ананас – слон.

 

Гра «Міста»

Дорослий називає будь-яке місто, наступний гравець повинен придумати інше місто, що починається на останню букву першого. Наприклад: Київ – Валенсія – Ялта – Абу-Дабі.

Гра «Паровозики»

Дорослий говорить будь-яке слово, наприклад, пес. Перший гравець повторює його та додає наступне – пес прокинувся. Далі кожен наступний учасник по черзі додає своє слово, повторюючи попередні. В результаті має вийти ціла розповідь.

Гра «Дзеркало»

Учасники мають загадувати один одному слова в їх «дзеркальному» відображенні. Наприклад: «літс» – стіл, «адов» – вода, «околом»- молоко і т. д.

Гра «Так – ні»

Потрібно вибрати ведучого. Він загадує якесь слово. Гравці мають ставити будь-які запитання, на які можна дати відповідь «так» або «ні», щоб відгадати це слово. Хто перший відгадав слово, той стає ведучим.

Гра «Багато слів»

Обираємо велике слово. З його букв кожен гравець на своєму аркуші має скласти та записати багато коротких слів, або скласти та запам’ятати. Наприклад, гідроелектростанція: дрон, станція, трос, роса, танк, стан, танок, корона, нація і т. п. Перемагає той, хто більше складе слів.

Гра «Крокодил»

У «Крокодил» можна грати як удвох, так і великою компанією. Суть гри – відгадати загадане слово, яке показує інший учасник за допомогою мови тіла.

Для початку потрібно визначити, хто перший буде загадувати і показувати слово. Один гравець загадує якесь слово іншому, щоб решта учасників його не чула. Він повинен пояснити його жестами, не розмовляючи та не видаючи жодних звуків. Решта намагаються його відгадати. Перемагає той учасник, який називає правильний варіант.

Гра «Я загадав»

Потрібно вибрати ведучого. Він має розповісти про загадане слово, не називаючи його. Наприклад: «Блакитне, чисте, прозоре, безхмарне» (небо), «Легкий, круглий, гумовий» (м’яч).

Гра «Рима»

Називаємо чотири випадкові слова, на які шукаємо риму, та вигадуємо коротенькі вірші.

Гра «Складаємо казку»

Кожен учасник має сказати по реченню, щоб скласти казку.

 

Гра «Асоціації»

Один гравець називає слово, наступний – свою асоціацію на це слово, тобто – перше, що спадає на думку, коли чуєш слово.

Гра «Малюємо картину»

Називаємо слово. Кожен учасник по порядку розповідає, яку картину він бачить, коли вимовляє це слово. Наприклад, ліс. Для одного гравця слово «ліс» означає: велику кількість дерев, де живуть хижі тварини, для іншого – це місце, в якому гуляє сім’я, для третього – це сонячна галявина, на якій ростуть гриби та ягоди.

Гра «Синоніми»

Називаємо слова, та шукаємо до них синоніми.

Гра «Антоніми»

Називаємо слова й шукаємо до них антоніми.

Як ще можна розважити дітей в укритті?

1. Слухати аудіо казки.
2. Проходити онлайн-уроки.
3. Розповідати один одному відомі казки та придумувати свої.
4. Дивитись мультфільми на телефоні.
5. Переглядати фотографії на смартфоні.
6. Грати розвиваючі онлайн-ігри.
7. Співати гуртом.
8. Слухати музику.
9. Придумувати різноманітні кричалки.

Безпека на дорозі: корисні мультики і ігри, які вчать дітей ПДР

---

 

---

---

 

Photo: Freepik

 

Діти залишаються дітьми за будь-яких обставин. А літо залишається улюбленою порою року для ігор надворі. Свіже повітря, активність і виплеск енергії – батькам не лишається іншого вибору, як випускати дітей на вулицю або йти з ними гуляти.

Щоправда, завжди і всюди потрібно пам’ятати про безпеку на дорозі та правила дорожнього руху. Як це не дивно, та найліпшим правилом поведінки дітей на дорозі є особистий приклад батьків. Діти змалечку копіюють поведінку дорослих, і те, що роблять батьки, відкладається найсильніше.

"Діти в місті" зібрали для вас мультфільми та ігри, з якими діти легко і невимушено вчитимуть ПДР.

 

Гра "Машина та бордюр"

 

Маленькі діти ще не вміють приймати самостійні рішення, і більше орієнтуються на слова та вигуки батьків. Гра "Машина та бордюр" розрахована на ті частини міста, де немає тротуарів – наприклад, у деяких дворах.

Правила дуже прості – дитина йде попереду вас впродовж дороги, і коли ви вигукуєте: "Машина!", дитина має швидко заскочити на найближчий бордюр і зупинитись, допоки машина не проїде повз.

Мета гри – довести до автоматизму принцип, як чуєш машину – застрибуй на бордюр або сходь на узбіччя.

 

Мультик "Зелене світло, червоне світло"

 

Весела і проста пісенька про пішохідні світлофори. Спочатку дітям пояснюють, що зелене світло – можна йти, а червоне – стій. А потім мультик грається з маленькими глядачами, де на зелений колір екрана потрібно танцювати і рухатися, а на червоний треба завмерти.

 

Video: Super Simple Songs - Kids Songs

 

Гра "Світлофор"

 

У ведучого в руках три картки: зеленого, жовтого та червоного кольору. Ведучий показує зелене світло, діти рухаються, бігають, танцюють. Коли ведучий показує жовте світло, всі уповільнюються і плескають в долоні. А коли червоний – завмирають. Хто ворухнувся – вибуває з гри.

Ця гра розвиває увагу та допомагає запам’ятати кольори світлофора.

 

Мультик "Як правильно переходити дорогу"

 

Панди та тигрятка заспівають малечі про те, що дорогу потрібно переходити лише по пішохідному переходу, що потрібно подивитися ліворуч та праворуч і про те, що не можна гратися чи балуватися, коли переходиш дорогу.

 

Video: Moonbug Kids - Kids Learning Videos

 

Ще одна гра про світлофор

 

Малюємо на землі дві паралельні лінії – це дорога. Далі ведучий-світлофор стає спиною до гравців, і називає колір. Якщо названий колір є на одежі, гравець спокійно переходить через дорогу. Як ні – то тікає, а світлофор має спіймати порушника.

Для того, щоб діти вивчили саме головні кольори світлофора, перед початком гри беремо кілька папірців, малюємо на них зелені, жовті та червоні кружечки, згортаємо, перемішуємо та роздаємо дітям. Ті, кому попалося зелене світло – переходять дорогу. Гравцям з червоним та жовтим перехід заборонено, а Світлофор має їх спіймати.

 

Азбука безпеки на дорозі від Тітоньки Сови

 

Чудова серія пізнавальних мультфільмів. Тітонька Сова разом із помічниками розповідає про правила безпеки на дорозі. Яскравий і барвистий мультик не дає дитині сумувати і докладно описує головні правила поведінки на дорозі.

 

Video: Тетушка Сова

 

Поведінка в громадському транспорті

 

Мультик показує дітей, які бешкетують на зупинках, лузають насіння в транспорті та загалом погано поводяться. А потім зображає, до чого призводить така поведінка. Хороший приклад того, як поводитися не треба.

 

Video: Пізнавальне дітям

 

Мультик про поручні, паски безпеки та вікна в транспорті

 

Рожеве лисенятко з друзями навчатимуть вашу дитину, що потрібно триматися за поручні, завжди пристібатися пасками безпеки та не висовуватися з вікна.

 

Video: Pinkfong Baby Shark - Kids' Songs & Stories

 

Казки Ю. Каспарова "Безпека на дорозі"

 

Навіть звірі в лісі також користуються правилами дорожнього руху. Це цікава і корисна збірка невеличких повчальних історій про те, як правильно поводитися на дорозі.

Увімкніть відео або просто переказуйте ці казки перед сном, і ваша дитина змалечку пам’ятатиме про світлофори, зебри та поведінку на дорозі.

 

Video: Маленька хатинка - казки українською

 

Читайте також: Перелік основних правил дорожнього руху для дітей

 

 

Додай уваги на дорозі!

 

«Додай уваги на дорозі!» - цілий серіал для дітей, покликаний підвищити їхню безпеку на дорогах. У грайливій формі малюкам розповідатимуть про базові правила дорожнього руху.

 

Подивитися серіал можна за посиланням.

 

Важливість дорожних знаків

 

Ще один надзвичайно корисний мультик про дорожні знаки, який продемонструє, що може трапитися у великих містах, якщо раптом зникне світлофор та його помічники.

 

Video: Телеканал ПЛЮСПЛЮС

"Пізнаємо літери через казку й ліплення"

Базовий компонент передбачає ознайомлення дітей з літерами. Ця робота покладається не тільки на педагогів дошкільних закладів, а і на батьків. Як же це зробити, щоб дітям було і цікаво і зрозуміло? Збагатити роботу такого спрямування й підвищити її ефективність можна, поєднавши ознайомлення з літера­ми через казку й закріплення їх графічного зображення в ліпленні.

Рецепт солоного тіста

1. Змішайте 2 склянки борошна, 1/2 склянки крох­малю, 1/2 склянки солі, 1 ложку лимонної кисло­ти, 2 ложки олії, 2 склянки води.

2. Цю масу підігрівайте на слабкому вогні протягом 5-7 хв, постійно помішуючи.

3. Коли речовина трохи охолоне, добре вимісіть її.

4. Розділіть масу на порції, додайте барвник (хар­човий барвник або гуаш).

Народна мудрість говорить: почуєш — забудеш, побачиш — запам'ятаєш, зробиш сам — тільки тоді зрозумієш. Ці слова доволі точно описують процес вивчення літер дітьми з різними вадами мовлення. Тож мовленнєві заняття з ними не можуть обійтися без власне "виготовлення" літер — з мотузочок або кубиків, деталей конструктора або солоного тіста. Цей прийом ефективний також і в роботі з дітьми без мовленнєвих проблем.

Відомо, що мовні центри людини формуються під впливом імпульсів, які надходять від нервових закінчень пальців рук. Тому розвиток дрібної моторики дитини забезпечує і розвиток її мовлення. Провідною діяльністю для розвитку дрібної моторики є ліплення, адже передбачає роботу різних м'язів рук, потребує сили, точності, ритмічності, плавності рухів. Крім того, ліплення стимулює активність як лівої, так і правої півкуль головного мозку, що сприяє формуванню образного мислення, фантазії, креативності. Тому ефективним прийомом ознайомлення дітей з літерами є їх ліплення із солоного тіста.

У дошкільнят переважає наочно-образне мислення, тому конкретний образ літери, виготовлений власноруч і підкріплений позитивними емоціями, запам'ятовується краще. Позитивну атмосферу освітнього процесу допоможе створити казка. Яскраві образи, цікавий сюжет, чарівні перетворення, пригоди, римовані вислови персонажів та очікування дива сприяють запам'ятовуванню літер. У процесі ознайомлення з літерами через казку розширюється словниковий запас дітей, розвивається зв'язне мовлення, творча уява, фантазія, емоційний інтелект.

Тому таким ефективним у роботі виявилося поєднання казкового сюжету та прийомів ліплення літер з тіста. Кожне заняття з циклу ознайомлення малят з літерами завершується оповідкою про пригоди солоних Тістиків (стовпчиків-заготовок для виготовлення літер). Діти нетерпляче чекають моменту, коли в їхніх руках кольоровий шматочок тіста перетвориться на будь-який предмет або персонажа, і, врешті-решт, літеру.

КАЗКИ ПРО СОЛОНИХ ТІСТИКІВ

Жили-були у Солоній країні веселі Тістики. Всі — стрункі та рівненькі, хтось високий, хтось низенький, хтось білявий, хтось чорненький, дуже жваві та кмітливі. А коли підросли, дідусь Тісто зібрав їх усіх та сказав: "Мандруйте світом, придивляйся та прислухайся до всього, що навколо, набирайтеся розуму та вчіть літери".

ЛІТЕРА «А» 

Пішли Тістики у далекі краї. Йшли вони лісом, полем, широкою дорогою, аж раптом налетів страшний буревій. Розгойдує вітер Тістиків, нахиляє аж до землі, ось-ось зламає. Обій-нялись вони по двоє міцно, немов склеїлись, та все ж кричать з переляку — "А-а-а" — як немовлята. "А-а-а! Ніжки роз'їжджаються, рятуйте!"

Треба Тістикам допомогти — скріпити ці дружні пари посередині. Утвориться літера "А", що кричить мов немовля.

Діти ліплять, перетворюючи Тістиків на літери.

Літера "О" 

Мандрували Тістики різними шляхами та потрапили у казку, а назустріч їм — Колобок. Зупинився та й каже: "Нумо хлопці змагатися, хто швидше до лісу дістанеться!". Тістики зігнулися, перетворилися на кругленькі бублики та й покотилися, аж пилюка знялася.

— О-о-о! — кричать дзвінко! Весело котитись з гірки!

Діти ліплять букву "О", схожу на бублик чи колесо.

Літера "У"

Цілий день гуляли лісом Тістики, не помітили, як ніч настала. Темно, боязко, ще й вовк виє: "У-у-у!". Злякалися хлопці та на дуб залізли. Сидять, тремтять, тихенько радяться, як би краще від хижаків сховатися. Поглянули навкруги та й вирішили удавати з себе гілки дерева. З того часу, як почують Тістики звук "У", одразу перетворюються на гілочки.

Складаємо літеру "У" — Подібну до гілки, струнку. Назвать її кожен зуміє, Вона, наче вовчик, виє: "У-у-у-у!"

Проводиться гра "Чий Тістик швидше перетвориться на гілочку, коли почує голос вовка".

 Літера "И"

Почали Тістики підніматися на високу гору, важкий підйом, крутий. Один з них, най-меншенький, став відставати, скиглити: "И-и-и! Я не хочу більше йти!". Тоді найсильніший Тістик зняв свій пасок, від плеча натягнув і до ніжки друга пристебнув, щоб ні в дощик, ні в сніжок не загубивсь його дружок.

Утворилась буква "И",

Вам не треба скиглити.

Будьте дружними завжди,

Проспівайте дзвінко: "И-и-и!".

Діти ліплять літеру "И" з трьох стовпчиків і повторюють віршик.

 Літера "І"

На спортивному майданчику Тістики зустріли футболістів й захотіли також стати спортсменами. Взяли хлопці м'ячики і підстрибуючи, почали їх головою підкидати:

І раз, і два, і раз, і два!

От яка весела гра!

Народилась буква "І"

— Стовпчик й м'яч на голові!

 Літера "М

Одного дня Тістики посварилися, іграшками не поділилися. Один до себе ведмедика тягне, другий — до себе. Верещать обидва. Треба їх помирити. Які мирилки ви знаєте? (Діти називають).

Стали Тістики миритися, подали одне одному руки і сказали:

Битися — не билися,

Трохи посварилися,

Потім посміялися,

Друзями зосталися.

Кожен з дітей обирає собі друга, подають одне одному руки, щоб утворити літеру "М". Потім ліплять Тістиків, що сваряться та миряться.

 Літера "С"

Якось Тістики побували у цирку, там клоун подарував їм повітряні кульки. Хлопці радісно побігли стежиною. Раптом одна кулька відірвалася, полетіла, зачепилася за дерево і прорвала свій бочок. І всі почули, як з кульки виходить повітря: "С-с-с". Тістики не засмутилися, а також зігнулися, як здуті кульки, та засичали: "С-с-с".

Діти ліплять кільце, проривають бочок і озвучують вихід повітря.

 Літера "Т"

Ішли Тістики по парку, бачать — сидить дівчинка й плаче. Порвався в неї чобіток, а дорослих поруч немає, допомогти нікому.

Тістики не розгубилися,

На молотки перетворилися.

Тук-тук-тук, ток-ток-ток,

Як новенький чобіток!

Стука молоток: "Тук-тук!

Букві "Т" я добрий друг!".

Діти ліплять молоток із солоного тіста, імітують дії з ним і промов-ляють віршик.

 Літера "Н

Потрапили Тістики на дитячий майданчик. А там дівчинка Наталка сидить на драбинці і співає пісеньку:

На-на-на, на-на-на,

Ось яка височина!

А Надійка стоїть поруч сумна, бо для неї місця на драбинці нема. Тістики порадилися, як дівчинку заспокоїти, та вирішили перетворитися на драбинку.

Палка, палка, перетинка

— Ось така у нас драбинка.

Діти ліплять літеру "Н", на перетинку саджають зліплену з солоного тіста дівчинку, співають пісеньку.

 Літера "Л

Якось Тістики побачили Лелеку та й завели з ним розмову: "Лелеко, Лелеко, ти далеко літав, багато бачив, що тобі найбільше сподобалося?".

Лелека відповів: "Лани, луки, липи, ластівки, леви, лимони". Тістики здивувалися та замислилися: "Чому лелека назвав усі ці речі? Все таке різне... Чи може є щось спільне?" Ви здогадалися? Тістики помітили, що всі назви уподобань Лелеки починаються на звук [л].

Лелека пояснив: "Це мій улюблений звук і улюблена літера! Звук [л] моє ім'я починає, а літера схожа на мене", — повернувся і пішов по доріжці.

Тістики притулилися одне до одного голівками і, як лелечині ніжки, покрокували вперед.

Діти виконують пальчикову гімнастику "Лелека": вказівний і середній пальці крокують по столу, як лелечині ніжки.

Лелеко, лелеко,

Не ходи далеко,

Будемо гратися,

Грамоти навчатися.

Діти ліплять літеру "Л".

Сучасні підходи до розвитку зв’язного мовлення у дітей

Проблема розвитку зв’язного мовлення дітей добре відома педагогічним працівникам. Тож головним завданням для вихователів ЗДО є вдосконалення діалогічного та монологічного мовлення дітей, що сприяє розвитку їх зв’язного мовлення. Цю проблему можна вирішити через різні види мовленнєвої діяльності: переказ літературних творів, складання описових розповідей, створення творчих оповідань, заучування віршів, складання розповідей за картиною.

Щоб досягти певних результатів, першочергово треба враховувати умови для успішної реалізації ідей програми з мовленнєвого розвитку, а також слід використовувати нетрадиційні форми роботи з дітьми з формування зв’язного мовлення.

Умови, які повинен враховувати педагог, для успішної реалізації ідей програми з мовленнєвого розвитку:

* Насамперед, новий мовленнєвий матеріал, незнайома інформація мають подаватися дитині з урахуванням її потреб, намірів, інтересів. Майстерність педагога, саме у тому й полягає, щоб побачити настрій, бажання, стан вихованця.

* Не варто до кінця розкривати перед дітьми всі особливості мовленнєвого матеріалу. Краще, коли дошкільнята самостійно або разом з дорослим дошукуватимуться елементів новизни, несхожості-схожості, варіативності. Дітям імпонує позиція дослідників, відкривачів. Однак елементи новизни варто поєднувати з набутим досвідом, знайомою інформацією,

* Не варто активно закликати дітей до спільної роботи, гри, а тим паче, відвертати їхню увагу від вільної, самостійно обраної діяльності, краще – зацікавити їх.

* Дорослий має задовольнити бажання дитини взяти участь у спільній діяльності, паралельно реалізуючи мовленнєві, пізнавальні, розвивальні педагогічні завдання.

* За особистісно орієнтованого підходу однотипні вказівки, повчання, особливо для всієї групи дітей, не мають права на існування.

* Реалізуючи завдання комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини, дорослий має всіляко спонукати її до активності, свідомо обмежуючи свою участь доречними, лаконічними висловлюваннями

* Важливо, щоб дорослий брав на себе роль не контролера чи експерта, а носія інформації. За умови, що вихователь є для дитини авторитетною особою, така форма пред’явлення вимог спонукає її до саморегуляції і самокорекції.

 

Одним із методів, які полегшують процес становлення зв’язного мовлення, є мнемотехніка. Мнемотехніка (від грецької – пам’ять і мистецтво) – це спосіб покращення нової інформації шляхом утворення асоціативних зв’язків за допомогою спеціальних методів і прийомів.

Мнемотехніка є системою методів і прийомів, які забезпечують успішне запам’ятовування, збереження і відтворення інформації, знань про особливості об’єктів природи, про навколишній світ, ефективне запам’ятовування структури розповіді, і, звичайно, розвиток мовлення. Адже саме за допомогою мнемотехніки, (яка є своєрідним зоровим планом для створення монологів і допомагає дітям в правильній послідовності будувати розповіді, лексико-граматично її наповнити), можна розвивати у дітей уміння розуміти і переповідати знайомі казки, вірші; навчати малюків правильній звуковимові; знайомити з літерами та цифрами; розвивати у дітей розумову активність, спостережливість, кмітливість, мислення, увагу, пам’ять, уяву; сприяти вирішенню дошкільниками винахідницьких завдань ігрового, казкового, етичного характеру.

Мнемотехнічні прийоми: аналогія, трансформація, тлумачення, зв’язування (колаж), сюжет, логічні запитання, небилиці, піктограми, мнемоквадрати, мнемодоріжки, мнемотаблиці, передача змісту відповідними рухами, передача змісту через гру драматизацію (інсценування)

Особливості технології:

– Використання не зображення предмету, а символів для запамятовування.

Етапи роботи з мнемотаблицями:

1. Розглядання таблиці і розбір того, що на ній зображено.
2. Здійснюється перекодування інформації, тобто перетворення з абстрактних символів в образи.
3. Після перекодування здійснюється переказ казки чи оповідання по заданій темі.

Послідовність роботи з мнемотаблицями:

1. Введення елементів символів (форми, величини, дії).
2. Використання опорних схем на всіх видах занять, різних видів діяльності (для вироблення в дитини звикання, розуміння, що символ універсальний).
3. Введення заперечень.
4. Поєднання символів, читання їх ланцюжка.
5. Самостійний пошук дітьми зображень, що символізують якість.
6. Творче створення дітьми опорних схем.

Прийом “Трансформація” дозволяє  при вивченні об’єктів перетворювати їх на інші за значенням та образом, що легші для запам’ятовування. Наприклад: образ яблука ми можемо трансформувати в будь – яку цифру

Прийом “Піктограм” (абетка символів) для заучування віршів, скоромовок, переказу сюжету твору. Піктограми – маленькі прості малюночки, значки, в яких виділяються суттєві ознаки предмета або поняття.

Наприклад: слова – предмети: гриб, дощ, сонце, мураха, метелик, миша, горобець, заєць, лисиця, жаба.

Слова – дії: повзає, стрибає, літає, ходить, бігає, росте, світить, покажи

Слова – властивості: великий, маленький, сумний, веселий

Символи – прийменники:

Метод колажів (від франц. “наклеювання”) – аркуш картону, на якому наклеєні або намальовані від 7 до 50 малюнків. Малюнки повинні бути різноманітними, не повторюватися, різні за змістом та розмірами. В деяких колажах, можна використовувати цифри, букви.

Метод аналогії:

Коректурні таблиці (Н.Гавриш)

Коректурні таблиці – це інформаційно-ігрове поле з різною кількістю клітинок (від 9 до 25), заповнених предметними картинками (цифрами або буквами, символами чи знаками, геометричними фігурами)

Завдання для дітей під час роботи з коректурними таблицями:

* Знайти правильну відповідь;

* Назвати потрібне слово/слова;

* Пояснити свої дії;

* Висловити власну думку.

Свійські птахи

Асоціація – поняття, що виникає при згадування поняття. В основу створення, асоціативних карт покладено принцип інтелектуальних карт: у центрі аркуша розміщують картинку, яка відображає ключове поняття (наприклад, дім, осінь, весна, фрукти, кубик…), а простір навколо неї заповнюють різними зображеннями, які стосуються ключового поняття або ніяк з ним не пов’язані.

Дітям пропонується з’єднати лініями взаємопов’язані з ключовим поняттям картинки й обґрунтувати свій вибір. Робота з асоціативною картою спонукає дітей до роздумів, міркувань, активізуючи їхню уяву, мислення та зв’язне мовлення.

Наступний метод, який не можна залишити без уваги, це метод наочного моделювання. Д. Ушинський писав: «Учить дитину якимось невідомим йому п’яти словам – він буде довго і марно мучитися, але зв’яжіть двадцять таких слів з картинками, і він засвоїть їх на льоту».Отже, актуальність використання наочного моделювання в роботі з дітьми полягає в тому, що:

– по-перше, дитина дошкільного віку дуже пластична і легко навчається, але для більшості дітей характерною є швидка стомлюваність і втрата інтересу до заняття. Використання наочного моделювання викликає інтерес і допомагає розв’язати цю проблему;

– по-друге, використання символічної аналогії полегшує і прискорює процес запам’ятовування і засвоєння матеріалу, формує прийоми роботи з пам’яттю;

– по третє, застосовуючи графічну аналогію, діти вчаться бачити головне, систематизувати здобуті знання .

При цьому необхідно враховувати загальнопедагогічні принципи дидактики, зокрема, поетапність засвоєння дітьми рідної мови:

– збагачення словникового запасу;

– побудова простих речень;

– складання зв’язної розповіді, спираючись на низку символів, доцільних у кожному конкретному випадку;

– складання творчої розповіді з опорою на певні моделі .

Моделювання виключає формальну передачу знань – вивчення об’єкта чи явища відбувається в ході інтенсивної практичної і розумової діяльності, розвиваючи мислення і творчі здібності людини будь-якого віку.

Завдання методу:

– вчити дітей граматично правильно, зв’язно та послідовно висловлювати          свою думку;

– вчити переказувати невеликі твори;

– удосконалювати діалогічну мову;

– формувати вміння вільно, невимушено вступати в розмову, підтримувати          діалог;

– вчити описувати предмет, картину;

– виховувати бажання говорити як дорослий.

Основна ідея методу – формування пізнавальної активності дошкільників шляхом активного застосування методу моделювання. Такий підхід дозволяє дітям на рівні наочно-образного мислення засвоювати складніші знання й уміння, розуміти деякі принципи, зв’язки і закономірності, що знаходяться в основі предметів і явищ, які нас оточують, вибудовувати цілісну картину світу. Таким чином, цей метод пропонується застосовувати тоді, коли потрібно показати дітям внутрішні, часом приховані від безпосереднього сприйняття властивості, якості, зміст і відносини різноманітних об’єктів у реальному світі.

Модель казки” Колобок “ за методом наочного моделювання

Модель казки «Ріпка»

Для складання описових розповідей у роботі з дітьми дошкільного віку доцільно використовувати кола Ейлера. Кола Ейлера – це геометрична схема, за допомогою якої можна наочно відобразити відносини між поняттями або множинами об’єктів. Вони були винайдені Леонардом Ейлером в 18 столітті і з тих пір широко використовуються у математиці, логіці і в різних напрямках. Враховуючи простоту і наочність моделі кіл Ейлера, вони можуть бути з успіхом використані в дитячому садку на заняттях з розвитку мовлення. Ознаки предмета в колах Ейлера позначаємо схематично, за допомогою позначок. Використовуючи кола Ейлера дитина вчиться зіставляти, узагальнювати, групувати матеріал в цілях запам’ятовування, розвивається мовлення, пам’ять і мислення. Для розвитку зв’язного мовлення, оволодіння прийомом порівняльного опису на заняттях з дітьми використовують заздалегідь намальовані схеми, кола Ейлера. Відмінність предметів вказані схематично в колах, подібності, однакові ознаки предметів, вказані в перетині кілець.

Наприклад порівняльний опис лисиці і зайця.

Лисиця і заєць – це дикі тварини. Заєць – маленький, а лисиця -більша. У зайця літом хутро сірого кольору, а у лисиці рудого. Заєць – їсть овочі, а лисиця – хижак.

• широко використовуються прийоми активізації мовлення дітей:
• крісло оповідача;
• відкритий мікрофон;
• розповіді-серіали;
• крісло мрійника;
• хвилинки мовленнєвої творчості.

Наступна інноваційна технологія з розвитку зв’язного мовлення, яка заслуговує на увагу – «Складання синквейнів». Ця форма роботи допомагає розширити словник дітей, розвиває у дітей уяву, мислення.

Синквейн – це один з прийомів активізації пізнавальної активності дітей, формування їх розумового та мовленнєвого розвитку. Слово “синквейн” походить від французького слова “п’ять” і означає “вірш, що складається з п’яти рядків”.

Синквейн – це не звичайний вірш, а вірш, написаний відповідно до певних правил. У кожному рядку задається набір слів, який необхідно відобразити у вірші.

Схема складання синквейну

– Перша строчка – тема синквейну (одне слово)  – означає обєкт, про який         піде мова.

– Друга строчка – два слова (прикметники або дієприкметники), дають опис          ознак та властивостей предмету.

– Третя строчка – три слова (дієслова або дієприкметники), що описують          характерну дію об’єкта.

– Четверта строчка – фраза з чотирьох слів, що описує особисте відношення          автора до об’єкта.

– П’ята строчка – одне слово, що характеризує суть предмету.

 

Щоб навчити дітей складати синквейн, їм пропонують наступні вправи, метою яких є уміння виділяти з потоку мовлення потрібне слово.

1. За допомогою сигналів (плескання в долоні, підняття руки) вибрати слово, найбільш відповідне по змісту до картинки (вовк, лисиця).

Лисиця – доброта, хитрість, злість.

Вовк – зло, радість, захист.

Робота в групах.

1. Гра “Який, яка, яке?” (на столі лежать картинки, наприклад м’яч, квітка, лимон, цукерка і так далі).
2. Гра “Злови м’яч” Вихователь називає слово-предмет і кидає м’яч дитині , вона в свою чергу, називає слово, що асоціюється з названим словом. Обов’язкова умова – всі слова відповідають на питання хто? або що? Наприклад: м’яч – гра, мама – зустріч, ранок – сонце.
3. “Аукціон слів”. З дітьми можна складати синквейн за допомогою навідних запитань, а також доповнювати словами “недописаний” синквейн.

Наприклад:

Хлопчик

Охайний,…

Малює,…

Він все встиг зробити.

Радість!

Листя.

                            Яке? (2 слова).

Що робить (3 слова).

Речення (своє відношення до листя).

Слово, що асоціюється з названим словом.

Таким чином, ефективним засобом вирішення складних завдань із розвитку мовлення дітей дошкільного віку, засобом подолання певних труднощів у складанні описових розповідей, поганому запам’ятовуванні віршів, порушенні мовлення, бідному словниковому запасі, швидкій втомі, нецікавості тощо виступають нестандартні прийоми розвитку мовлення. Великий обсяг знань, який дитина не може засвоїти на основі словесного пояснення дорослого, вона легко засвоїть, якщо цю інформацію подати у вигляді дій із наочними моделями, що відображають істотні риси досліджуваних явищ. Нестандартний матеріал сприймається ними як доступний, цікавий, загадковий, незвичайний. Нестандартні прийоми будуть найбільш дієвими лише тоді, коли вихователь залучатиме і дітей до створення нових моделей та використання їх у навчально-мовленнєвій діяльності, як підказку, як маленьку «хитрість» чи «невеличкий секрет», відомий лише їм, адже діти полюбляють все таємниче. Крім того, символи, «створені» самими дітьми, стають для них більш зрозумілими, а значить і більш доступними у використанні.

 

 

Як говорити про війну та повітряну тривогу з дітьми: поради психологині 5 порад, як заспокоїти дитину в стресових ситуаціях .

Останні події в Україні через повномасштабне вторгнення російських військ б’ють по психологічному стану дорослих. Що вже казати про дітей, особливо найменших, які ще не розуміють, що відбувається навколо, але відчувають тривогу. Про те, як правильно говорити з дитиною про війну, повітряну тривогу і як заспокоїти у критичній ситуації - пояснила психологиня Вікторія Осипенко. Вона зазначає, що варто дитині розповідати про те, що відбувається у країні й місті та використовувати слово «війна». Називати війну – війною «Потрібно вживати слово «війна». Я б усе таки радила говорити про війну як війну», - каже Вікторія Осипенко. Психологиня зазначає, що про війну говорити варто, але не забувати водночас робити оптимістичні акценти. «Варто говорити про те, що все буде гаразд. Також обговорювати плани на майбутнє. Це все дуже важливо. Говорити про те, що напевне влітку ми поїдемо на море чи збиратимемо полуницю у нас на дачі. Тобто, з одного боку, подати інформацію, а з іншого - дати позитивне скріплення плануванням майбутнього», - наголошує Вікторія Осипенко. За словами психологині, дітям варто говорити про те, що війна – це тимчасово, що так завжди не буде. Це повинно заспокоїти дітей. «Так, зараз небезпечно. Так, зараз відбуваються ненормальні речі. Війна – це ненормально. Говорити: «Мені шкода, що тобі доводиться таке переживати. Але зараз я теж у такій ситуації. А разом ми сильні, ми впораємося». Дуже складно пробувати пояснити, немає чітких інструкцій чи слів, яких би можна було рекомендувати. Адже кожна мама знає свою дитину краще, ніж будь-який психолог. Іноді ми боїмося дітям щось говорити, щоб не нашкодити. Але тривога, яку ми транслюємо, травмує більше, ніж сказати, що це справді війна», - каже Вікторія Осипенко. 2 Психологиня додає, що батьки повинні пояснити, що відбувається, адже дитина відчуває тривогу і напруження навколо себе. «Навіть якщо про тривогу не говорити дітям, вони все одно відчувають її. І від цього їм стає гірше. Тому варто говорити попередньо дитині про те, що ми теж боїмося, нам теж страшно», - пояснює психологиня. «Сирени – це попередження» Психологиня також радить говорити діткам про те, що хтось із батьків пішов воювати. Але наголошувати на позитивних моментах. «Варто говорити, що батько чи мама змушений чи змушена бути не з нами, але нас захищає. Водночас говорити про оптимістичні прогнози. Про те, що все буде гаразд», - зазначає психологиня. Щодо сирен і повітряної тривоги, дитині варто пояснити заздалегідь про те, що таке може трапитися, а не безпосередньо під час тривоги. «Потрібно пояснити, що коли лунають сирени, у квартирі чи будинку перебувати небезпечно. Тому потрібно спускатися в укриття, у безпечне місце. Алгоритм цей повинен бути відпрацьований раніше, ніж прозвучить сирена. Про це необхідно говорити не саме у той момент, коли лунає тривога, а до того. Про це все треба говорити тоді, коли дитина перебуває у стані спокою. Тоді для неї звук сирени буде просто сигналом, і дитина буде розуміти, що вона йде у безпечне місце», - пояснює Вікторія Осипенко. У той момент, коли лунає сирена, діти повинні діяти за чітким алгоритмом батьків. Вони також мають попередньо пояснювати дітям, що у цей момент потрібно слухатися. Що дозволяємо дитині у сховищі «Отже, звучить сирена, ми йдемо у безпечне місце. У самому сховищі дітям можна робити все те, що вони роблять зазвичай: гратися, читати книжки, співати, скакати. Тобто не ставити у сховищі дітям обмеження. Адже тоді їм не буде ніде безпечно», - каже психологиня. 3 Якщо дитина у сховищі поводиться бентежно, психологиня радить виконати наступні 5 кроків, щоб її заспокоїти: Крок 1. Дотики або обійми «Найперше - дитину потрібно обійняти. Можливо, мовчки чи зі словами «я поруч». Але обов’язково повинні бути дотики. Всі діти, навіть підлітки – тактильні. У момент напруги чи тривоги навіть найколючіший їжачок-підліток стає тактильним» Крок 2. Рух «Поскакати, пострибати, нахилитися у різні боки, щоб цей стресовий стан із м’язів розігнати» Крок 3. Дихання «Для геть маленьких діток пропонують схему квітка-свічка. Коли ми в лівій руці тримаємо уявну свічку, а в правій – квітку. Спочатку задуваємо свічку. Довгий-довгий видих. А потім нюхаємо квітку. Адже коли наростає паніка та тривога, потрібно акцентувати увагу на видихах. Тобто короткий вдих і довгі видихи» Крок 4. Позитивні переконання «Це – те стабілізуюче, що йде від батьків і дозволяє зберегти зону контролю та безпеки. Звичайні слова, що дитина – розумничка, молодець, «я поруч». А також «як добре, що ми разом; я є в тебе, а ти у мене». Або казати, що пишаєтеся дитиною» Крок 5. Вправа «Метелик» «Цю вправу часто використовують психологи не лише під час роботи з дітьми, а й з дорослими. Ми ставимо праву руку на ліве плече і ліву руку - на праве плече. Тобто обіймаємо себе і плескаємо по плечах. І супроводжуємо це словами: «Я молодець, я впораюся». Якщо, наприклад, батьки десь відлучилися, не поруч, дитина завдяки цій вправі може заспокоїтися». Також важливо не забувати про рутинні речі і виконувати їх усупереч обставинам. «Оці ритуали, які вже сформовані у сім’ї, ми повинні їх виконувати. Наприклад, якщо ми щодня вчили з дитиною 4 рядочки вірша, то потрібно продовжувати це робити. Або читати книжки, грати в ігри чи складати пазли. Рутина – це те, що дозволить нам зберегтися у відносній нормі», - підсумовує психологиня

БЕЗПЕЧНЕ ЛІТО

Канікули для дітей – це можливість набратися свіжих сил, оздоровитися, закріпити набуті знання і використовувати їх у домашніх умовах. Але за організацію і безпеку дитини під час канікул відповідають батьки. Нагадуємо батькам про необхідність приділяти більше уваги своїм дітям.

Шановні батьки!

      Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті.

       Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи її на власному прикладі. Закликаємо вас та ваших дітей завжди пам`ятати елементарні правила безпеки, щоб літній відпочинок не був зіпсований.

       Із метою попередження дитячого травматизму під час літніх канікул особливу увагу зверніть на правила поведінки дітей біля водоймищ та при виявленні вибухонебезпечних предметів.

       Також, звертаємо увагу на небезпеку перебування дітей на територіях недобудованих або занедбаних будівель та дотримання правил дорожнього руху.

 «Залучайте до виконання домашніх обов’язків. Тримайте під контролем проведення дозвілля сина (доньки) за межами дому у вечірній час. Нагадуємо Вам, що Ви несете особисту відповідальність за життя і здоров’я своїх дітей під час літніх канікул. Не залишайте дітей без нагляду старших у період літнього відпочинку»

У сезон відпочинку поліція нагадує мешканцям про важливі заходи безпеки. Так, у місцях найбільшого скупчення людей, дітям не варто показувати дороговартісні мобільні телефони, великі суми грошей, ювелірні прикраси.

Батькам радимо ніколи не залишати дитину без нагляду, на сонці, в автомобілі.

Малолітні завжди мають пам'ятати чи мати при собі контактні телефони батьків, поліції та швидкої медичної допомоги.

 

Поради батькам про безпеку Дорожнього Руху

Головним учителем безпечної поведінки дітей на проїжджій частині є не школа, не ДАІ, а саме батьки.

Є дитячі книжки, дитячий театр, дитяче кіно, дитячі іграшки. Але немає і бути не може «дитячого дорожнього руху».

Безпечній поведінці на дорозі треба вчити. Але завчені, як вірші, Правила не вбережуть дитину від біди. Тому поряд з вивченням Правил дорожнього руху треба діяти особистим прикладом.

Використовуйте будь-який відповідний момент для ознайомлення дітей з правилами вуличного руху.

Гуляючи з дитиною по місту, по дорозі до школи і додому зверніть його увагу на те, як багато машин, автобусів, трамваїв їздить по вулицях. А який порядок! Це тому, що люди виконують правила дорожнього руху.

Розкажіть про те, що машини йдуть по одній стороні бруківки, що люди ходять по тротуару.

Переходячи з дитиною вулицю, покажіть йому, поясніть, що треба уважно подивитися ліворуч, потім праворуч, і переходити вулицю прямо, а не навскіс.

Дуже важливо, щоб ваша дитина зрозуміла, а не тільки запам‘ятала, що виконувати правила руху потрібно завжди і всюди. Тому особистим прикладом показувати їй, як потрібно поводитися на вулиці. Ваш приклад буде куди більш наочним, ніж сотні разів повторювані слова «не ходи на червоне світло». Тому навіть якщо ви спізнюєтеся — все одно переходьте дорогу там, де це дозволено правилами.

Розвиваємо логіку дітей вдома

Консультація для батьків

Велику роль у залученні малюка до світу математики відіграють батьки. Звичайно, вихователь під час занять, індивідуальної роботи, спостережень, екскурсій, дидактичних т сюжетно-рольових ігор формує у дитини елементарні логіко-математичні знання, уявлення вміння та навички, однак спонукати дитину до пізнання - це завдання найближчих їй людей а до того ж чудова можливість поспілкуватися зі своїм малям.

Навчання дошкільника математики - це передусім не накопичення у нього математична знань та елементарних уявлень про число, множину, геометричні фігури, лічбу, класифікація вимірювання, орієнтування у просторі і часі, а формування логіко-математичної компетентності - тобто вміння застосовувати ці знання у повсякденному житті. Процес цей має бути неперервним, цілісним і наскрізним, тобто здійснюватися не лише на відповідних заняттях чи під час перебування дитини у дошкільному закладі, а повсякчас: вдома, на прогулянці, на відпочинку. Адже «математика» оточує нас повсюди, це і має показати та пояснити дорослий малюку, зацікавлюючи його та підтримуючи стійкий інтерес до цієї захопливої науки.

Ось декілька порад батькам про те, як можна розвивати логіко-математичне мислення дитини у невимушеній «домашній» обстановці, під час повсякденного спілкування.

«Математичні» поради на щодень
На прогулянці

• На прогулянці не звертайте увагу дитини на цифри на будинках, машинах, рекламних щитах, вивісках. Називайте малюкові цифри, які бачите, і просіть, щоб він їх повторив. Для цього пограйте у гру «Відлуння»: нагадайте своєму маляті, що ви у горах чи у будинку чули як луна «повторює» останні слова, і запропонуйте йому на певний час стати такою луною. Наприклад : «Я скажу чотири, а ти повториш за мною двічі (тричі...) «чотири», «чотири»... Така гра не лише допоможе дитині запам'ятати числа, а й сприятиме закріпленню навичок лічби, розвитку уваги.

У кімнаті

• Коли дитина просить, щоб ви почитали їй улюблену казку, оповідання, віршик, перед ті як задовольнити її прохання запропонуйте їй знайти відповідну сторінку за номером (від 1 10).

• Якщо ви зібралися пересадити кімнатні квіти, запропонуй дитині взяти участь у процес підібрати горщики відповідного розміру, полічити їх, можна розкласти перед нею пластмас горщики різні за розміром і дати завдання скласти їх один на один за принципом мотрійки. Можна також пропонувати викладати з них аераційні ряди, групуючи за певними ознаками Цей процес не лише захоплює малюка, а й розвиває у нього мисленнєві операції аналізу та серіації.

• Заохочуйте дитину самостійно організовувати свій ігровий простір. Наприклад, запропонуйте гру «Кафе». Нехай малюк сам підготує необхідні атрибути, обладнає дизайн приміщення, згрупує предмети, які будуть використовуватися у грі, за якістю (масою, формою, кольором, величиною), множинами (кондитерські вироби, напої, фрукти), виготовить та розклеїть цінники. А ви, відвідуючи «кафе» свого малюка, не забувайте хвалити його старанність.

На кухні

• Під час приготування обіду спонукайте малюка лічити овочі та фрукти. Наприклад, запитайте, скільки в кошику для приготування борщу моркви, буряка, картоплі, цибулі.

• Попросіть перебрати квасолю та горох у різні ємкості. Або висипте на тацю макарони за формою та розміром і запропонуйте розкласти їх за однією або двома ознаками. Це завдання розвиватиме вміння дитини класифікувати предмети, а також дрібну моторику т; сенсорику.

• Коли варите кашу, запропонуйте малюкові умовною морквою відміряти крупу. Наприклад, попросіть у нього три склянки крупи для варки або скажіть, нехай визначить, скільки ще склянок крупи залишилося у мішечку чи посудині для її зберігання.

В природі

• Виїжджаючи з дітьми на природу (на берег річки, озера чи моря) можна зайняти їх пошуками «курячого бога». Це камінчики з діркою, які, за словами людей, приносять щастя

тому, хто їх знаходить. Камінчики можна лічити, групувати за розміром, кольором, нанизані на нитку.

• Можна полічити, хто знайшов більше камінчиків, порівняти, чиє намисто найдовше шляхом накладання одне на одне.

• Цікаво буде оголосити конкурс на знаходження найменшого чи найбільшого камінчика.

• Камінчики, які мають незвичну форму, можна розфарбувати фарбами, восковими олівцями.

• 3 шишок, каштанів, камінців, листочків, гілочок попросіть дітей викласти якусь геометричну фігуру або інше зображення, порівняти, яких матеріалів використано більше.

• Під час спостережень За деревами спонукайте дитину лічити кроки до дерева (точний окомір), листочки на дереві, пташок, які прилетіли чи відлетіли. Для розвитку орієнтування просторі запитуйте малюка, у який бік хиляться гілочки, коли дме вітер, - вправо чи вліво; х живе на дереві, а хто під ним.

• Для розвитку вміння порівнювати за величиною пропонуйте такі завдання: знайти найвищий дуб; обійняти найтовстіше дерево; виміряти мотузкою товщину клена та прикласти до умовної мірки; викласти з листочків велике та маленьке коло, найдовшу, найкоротшу доріжку; підійти до найвищого дерева.

Ігри на упізнавання

• Запропонуйте дитині пошукати навколо себе предмети, що мають форму яких-небудь геометричних фігур, - їх навколо величезна кількість.

• Запропонуйте малюкові назвати геометричні фігури, які використовував художник для малюнків.

• Запропонуйте дитині на дотик дістати з мішечка предмет певної форми.

• Покажіть дитині декілька геометричних фігур. Попросіть її заплющити очі й заховайте одну з них. Запитайте, що саме заховане.

Мозаїка

Ця гра допоможе вашій дитині краще орієнтуватися в геометричних фігурах і навчитися і називати. Грати в неї необхідно разом із дитиною, ніби допомагаючи їй. Для гри потрібно намалювати на аркуші паперу який-небудь візерунок або картинку, що складається з геометричних фігур і розфарбувати фігурки нарізані з кольорового паперу фігурки, які підходять за розміром, кольором і формою до фігур, на малюнку. Дитині необхідні називати яка фігурка їй потрібна і якого кольору, а ви знаходитимете і подаватимете їй ці фігурки. Потім доречно помінятися з дитиною, щоб ви називали їй фігурки з малюнка, а вона їх шука серед вирізаних.

Така гра дуже швидко навчить дитину правильно називати фігури, а крім того, допомагатиме їй розвивати мовлення.

Малюнки з фігур

Наступний етап гри складніший для дитини. Проте саме ця гра сприятиме розвитку навичок креслення малюнка і його аналізу.

Запропонуйте дитині самій, олівцем чи фломастерами, намалювати, використовуючи тільки геометричні фігури, різна картинки. Почати краще з будиночків, казкових веж і машинок. А далі надайте дитині можливість обирати самій.

Як бачите, розвивати логіко-математичне мислення вашого малюка -цікаво і цілком доступно у домашніх умовах. Крім того, всі наведені завдання сприяють формуванню не лиі відповідних математичних вмінь, але й загальної життєвої компетентності дитини, розширюють її світогляд та закріплюють набуті знання з інших галузей.

Малюк спостерігає, запам'ятовує, осмислює все, що його оточує, і вчиться думати і мисли логічно. Допоможи йому б цьому!

Коли твій карапуз тільки народжується, в нього від природи вже закладений величезний потенціал, розкривати який можна лише в процесі постійного саморозвитку. Ти напевно чула про те, що в ранньому віці дитина сприймає і запам'ятовує інформацію дуже швидко.

Крім того, дані знання стають прекрасної опорною базою на все життя. Логіка для дітей не просто знання букв, цифр, навколишнього світу, а основа раціонального мислення і базис

хорошого інтелекту. Логічне мислення необхідно, щоб правильно викладати свої думки, міркувати, об'єктивно оцінювати події та дії.

Ігри, що розвивають логіку школярів, досить різноманітні. Існує величезна безліч настільних ігор: доміно, морський бій, шашки, шахи, монополія, навіть хрестики-нулики. Але як же розвивати логіку у найменших і чи потрібно це робити? Звісно так!

До року

3 перших днів життя можна зайнятися підготовкою до розвитку не тільки дрібної моторики та мовлення, а й логіки за допомогою пальчикових ігор. Малюк насамперед вчиті усвідомлювати, де яка частина тіла у нього знаходиться, і контролювати кожну. Потрібно обов'язково показувати на собі і на ньому, де в людини ніжки, ручки, носик і очі.

Коли твоєму карапузові виповниться 6 місяців, логічні ігри придбають для нього більш зрозумілі обриси, в них вже більшу частину дій повинен здійснювати сам малюк. Пограй з ним в кубики або в пірамідку. Вона буває різних видів, але суть одна: на більший предмет ставиться менший і так далі. Спочатку всю гру показуєш ти і неодмінно коментуєш те, що робиш: "Ставимо на великий стаканчик другий трохи менше". Для початку буде достатньо два кружальця або два кубика (великого розміру і поменше). Саме з засвоєння поняття "великий-маленький" йде первинне освоєння логічних ігор.

Є ще цікава гра на тактильні відчуття, за допомогою яких ти легко зможеш розвинути логіку. Візьми різні за фактурою речі: м'які і тверді. Розкажи дитині, які вони, дай помацати Потім запропонуй розподілити: в один кошик склади тверді предмети, а в іншу - м'які.

Від року до трьох

Від року до трьох років варіанти логічних ігор значно розширюються. Можна грати в різь лото: овочі, фрукти, тваринні, меблі, пори року, транспорт та інші. За допомогою лото дитина вчиться узагальнювати предмети за формою, кольором, класифікувати їх, знаходити загальні ознаки й відмінності.

Використовуй у розвитку логіки також "говорять будиночки", усередині яких картинки овочів, фруктів, тварин і їхні голоси. "Ті, що говорять будиночки" розвивають мова ї поповнюють словниковий запас карапуза. Грай з маленьким в сортери, рамки-вкладиші, мозаїку, конструктори, пазли, логічні іграшки, які навчають відокремлювати частину від цілого.

А ігри в геометрію сприяють розвитку уваги у дитини, вчать вибудовувати логічні ланцюжки,

Накресли на папері нескладні геометричні фігури - коло, трикутник, квадрат, після чого намалюй предмети, які схожі на ці фігури, наприклад, сонечко, подушку, ялинку. Завдання твого малюка - співвіднести предмет з геометричною фігурою. У таку гру можна грати не тільки вдома, але й на вулиці.

Коли вирушаєте разом на прогулянку, не забудьте захопити з собою картки, де будуть зображені всілякі геометричні фігури. Показовий їх малюкові і пропонуй йому знайти такі я фігурки, тільки у дворі. Припустимо, в якості кулі виступить м'яч, а в якості квадрата - пісочниця.

Чи знаєш ти, що навіть у такому ранньому віці можна загадувати загадки?

Звичайно ж, вони будуть найпростішими і будуватися у формі запитань: "Хто говорить мяу- мяу?", "Хто гавкає у дворі?", "Що за місце, де спить маленький?" Однак прості загадки-питаня чудово розвивають логіку дитини.

Від трьох

Для розвитку логіки в три рочки всі ігри, в які вже грали, ускладнюй завданнями і проси більше міркувати. Наприклад, чому екран телевізора і подушка схожі один на одного? Чим вони відрізняються і що у них спільного?

У цьому віці малюка захоплюють рольові ігри. Тому грай з ним в "Професії", вчи співвідносити професію людини з інструментами. Покладемо, для кухаря потрібні каструля фартух, ковпак, поварешка, а для доктора - халат, таблетки, уколи, мікстура і т. Д. Обов'язкові задавай навідні запитання: для чого, навіщо, чому саме це необхідно? .

Разом з моторикою можна розвивати і логіку, нанизуючи на шнурок намиста або різнокольорові макарони, які ти можеш зробити сама. Завдання в тому, що нанизувати слід певному порядку. Спершу починай з двох видів, червона намистинка, потім синя, знову червона і синя. Після того як дитина впорався із завданням, гру можна ускладнити і використовувати не два, а вже три кольори.

На прогулянці згадайте гру "Продовж за мною". Скажи початок пропозиції, а крихітка нехай продовжує. Наприклад: "Кішка бігає, а горобець....", "Дощик травичку мочить, а сонеч ...", "Дерево високе, а трава...". Фантазуй і вигадуй нові пропозиції, головне, щоб малюку було цікаво.

Ще однією цікавою грою на прогулянці стане "Продовж слово". У цьому випадку ти говориш дитині початок слова, а він повинен продовжити. Наприклад: "Кіш ...", "Соба ...", "Д ...", "Дере..." Слів може бути стільки, скільки знає твій карапуз. Грайте в такі ігри як можна частіше, щоб маленький вчився думати, паралельно вивчаючи світ, який його оточує.

Діткам постарше пропонують більш складні ігри:

"Знайди зайве" Слід знайти зайвий предмет, який відрізняється від інших за кольором або формі.

"Асоціації" Різні за змістом картинки, до яких підбираються відповідні пари. Наприклад, / вилки - тарілка і чашка, до замку - ключик, до ліжечка - поду­шка або ковдру.

Розвивати логіку важливо у дітлахів будь-якого віку, причому не варто зупинятися на досягнутому. Якщо малюк легко справляється із завданнями свого віку, то запропонуй йом) завдання більш високого рівня. І якщо ти хочеш, щоб дитина чітко викладав свої думки і буї на "ти" з математикою в школі, постався до розвитку дитячої логіки з усією відповідальність

Рухома логіка

Розвивати логіку можна не тільки настільними іграми, але і рухливими. Наприклад, ігри: м'ячем. Кидаючи один одному м'яч, необхідно називати їстівне і неїстівне (домашні і дикі тварини, птахи, риби), їстівне слід ловити, а неїстівне - відбивати. Ще пограй з м'ячем у "Попадалкі". Перед малюком стоять два кошики синього і зеленого кольору. Він повинен потрапити м'ячем в одну з кошиків. Але перед кидком карапузові дається завдання, припустимо: "Влуч у кошик кольору трави!" Дитина повинна вибрати зелену кошик і кинуті в неї м'яч.

Що я бачу?

Постійно, де б ти не перебувала зі своїм малюком (на вулиці, в торговому центрі, будинки, зоопарку, магазині), звертай його увагу на кількість деяких елементів, на колір, форму і розташування.

Для нашої собачки ми поставимо три тарілки, у нього є чотири лапки, два вушка, один хвостик і один ніс. Це познайомить дитину з математикою ще в ранньому віці і навчить буть спостережливим.

Розвиваємо дрібну моторику у дітей: чому це важливо?

Ще в давні часи древні китайці заявляли про те, що активні вправи за участі рук і пальців позитивно впливають на розвиток і діяльність головного мозку будь-якої людини. І діти – не виняток. Шнурування черевиків, застібання ґудзиків, збирання дрібних деталей – цей список можна продовжувати безкінечно. Всі ці дії передбачають акуратну і точну роботу пальців рук, якої важливо навчитися. Саме тому, розвитку дрібної моторики у дітей сьогодні приділяється особлива увага. З цією метою вихователі в дитячих садах, вчителі в школах і навіть багато мам вдома включають в повсякденність різні вправи та ігри на розвиток у дітей дрібної моторики. Однак далеко не всі роблять це правильно. А значить, наша інформація буде для них корисною.

 

Дрібна моторика: що це таке і навіщо її розвивати?

Отже, дрібна моторика – це здатність дітей і дорослих виконувати точні і дрібні рухи не тільки кистями, але і пальцями рук і ніг, завдяки скоординованим діям таких систем організму, як: кісткова, нервова і м’язова. Добре розвинена дрібна моторика рук і пальців дозволяє дітям виконувати величезну кількість різноманітних процесів: від елементарних жестів в ранньому дитинстві (скажімо, захоплення іграшки) до більш складних рухів в старшому віці (зокрема письмо та малювання).

Виходячи з цього, питання: чи потрібно займатися розвитком дрібної моторики у дітей або ні, відпадає саме собою. Тим більше що вона безпосередньо пов’язана з розвитком всіх пізнавальних процесів: пам’яті, уваги, мислення й мови. Так, наприклад, якщо батьки бажають, щоб їхнє дитя швидше навчилося говорити, необхідно займатися не тільки тренуванням його апарату артикуляції, але і розвитком його дрібної моторики, використовуючи спеціальні вправи та іграшки.

Втім, як уже зазначалося, щоденні заняття на формування скоординованих і точних рухів пальців і рук сприяють не тільки становленню мови у дітей. Вони є прекрасним фундаментом для тренування уяви, спостережливості і навіть координації. А значить, займатися розвитком дрібної моторики у дітей важливо і потрібно, а особливо, якщо мова йде про дошкільників і молодших школярів.

 

Розвиток дрібної моторики у дітей: які іграшки використовувати?

Чудово стимулює розвиток дрібної моторики у дитини створення разом з ним всіляких виробів, малювання «пальчиковими» фарбами, ліплення, конструювання, ігри з мозаїкою і крупами. Однак це далеко не повний список занять, які сприяють розвитку дрібної моторики у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. У тому числі цьому допомагають такі іграшки:

• набір «балансуюча дошка + дошка з цифрами»: він підходить для молодших школярів, які, використовуючи спеціальний м’ячик, повинні збити ним цифри, які стоять на дошці;
• набір будівельних блоків: він ґрунтується на принципі балансування деталей і прекрасно стимулює у дошкільнят дрібну моторику;
• рамка-вкладка «види транспорту»: з її допомогою можна не тільки розвивати моторику рук і пальців у дітей, а й тренувати у них координацію рухів, а також тактильні відчуття. Головний принцип, якого мають притримуватися дорослі – допомагати, але не заважати.

А купити всі ці та багато інших іграшок на розвиток дрібної моторики можна в інтернет-магазині Inkluzia. Ми працюємо для того, щоб забезпечити вас усім необхідним обладнанням, в тому числі і іграшками, а також посібниками, які здатні створити позитивні умови для повноцінного розвитку підростаючого покоління. І на завершення, майте на увазі: розвивати дрібну моторику рук і пальців корисно дітям в будь-якому віці. Тому сміливо заглядайте до нас, щоб підібрати для свого шибеника розвиваючі іграшки, які принесуть користь йому і його маленьким пальчикам.

 

Вправи на розвиток дрібної та загальної моторики

 Поради щодо розвитку дрібної моторики

Про вплив мануальних (ручних) дій на розвиток мозку було відомо у 11ст. до н.е. в Китаї. Ігри за участю пальців  і рук сприяють гармонійному розвитку тіла й розуму, підтримують у належному стані мозкові системи. Регулярні вправи на розвиток моторики , пальчикова гімнастика поліпшують розвиток пізнавальних процесів, діяльність серцево-судинної і травної систем, розумові здібності дитини, зменшують емоційне напруження, розвивають координацію рухів, силу і спритність рук, підтримують життєвий тонус. Вони здатні поліпшити вимову багатьох звуків, а значить – розвивати мовлення дитини.

Ураховуючи оздоровчий вплив на організм стану дрібної моторики кожного пальця, потрібно вчити ще з раннього віку координовано і спритно ними маніпулювати. Варто звертати увагу на опанування простими, але водночас життєво важливими вміннями – тримати чашку, ложку, олівці, вмиватися. Наприклад, якщо чотирирічний малюк не вміє доносити у пригорщі воду до обличчя – це означає, що у нього затримується розвиток дрібної мускулатури, і дитині необхідна пальчикова гімнастика.

Тренування пальців рук дітей покращує не лише рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовленнєвих навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно  пов’язане з розвитком рухового  аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів тощо. Рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування. Рухи пальців стимулюють розвиток центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини. Тому так важливо, працюючи з дітьми (особливо з тими, у яких є порушення мови), приділяти увагу розвитку функції дрібних м’язів.

Рівень розвитку дрібної моторики – один із показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Дитина, в якої добре розвинена дрібна моторика, вміє логічно мислити, у неї достатньо розвинуті пам'ять, увага, зв’язне мовлення. Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги, та, зокрема дрібної моторики призводить до ряду проблем і виникнення негативного ставлення до навчання. Саме тому робота з розвитку дрібної моторики має починатися задовго д вступу в школу. Психологи, педагоги та батьки, які надають увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки, вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують до оволодіння навичками письма.

Із самого раннього віку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики. Така робота повинна проводитися регулярно, тільки тоді можна досягти хороших результатів від спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців руки мають приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. Велике  значення в цих іграх має текст. Він має бути веселим, доступним для дітей такого віку. Необхідно пояснювати значення тих або інших рухів чи положень пальців, зацікавлювати дітей у виконанні цих рухів, створювати позитивний емоційний настрій.

 

Як сприяти розвитку пальців рук

Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати дитину, можна використати у роботі з дошкільниками таке:

1.                 Маленьким дітям масажувати пальчики, впливаючи тим самим на активні точки, пов’язані з корою головного мозку. Щоденний масаж кисті рук дитини м’якими рухами та розминання кожного пальчика, долоньки, зовнішнього боку кисті, а також передпліччя дуже корисний. Він чудово активізує мовні центри мозку. Крім того, такий масаж позитивно впливає на імунітет, на загальний розвиток дитини, поліпшує контакт із нею.

2.                 Ліплення із різних матеріалів (тісто, пластилін, глина). Окрім очевидного творчого самовираження, дитина розвиває гнучкість і рухливість пальців.

   Ліпити з пластиліну можна починати вже у два роки, головне – добирати доступні завдання і не забувати мити руки дитині. Якщо ви боїтеся пластиліну, виготовте для маляти солоне тісто. Гра принесе задоволення незалежно від результату.

Ось рецепт солоного тіста: мука – сіль – вода – соняшникова олія. На стакан муки беремо стакан солі, 2 3 стакана води, столова ложка масла. Перемішати і замісити. Якщо тісто ліпиться погано, додати води.

Тісто можна довго зберігати в холодильнику в целофановому пакеті. Щоб виліплені фігурки стали твердими, запікайте їх у духовці, що довше, то краще. Затверділі фігурки можна розфарбувати фарбами. Щоразу, коли ви готуєте справжнє тісто, давайте шматочок і маляті.

3.                 Ванни з крупами. Нехай дитина занурює руки у крупи, перебирає перемішані горох і квасолю, а потім і дрібніші крупи, пересипає їх з однієї посудини в іншу, розтирає в руках. Така ванна сприятиме розвитку координації пальчиків.

4.                 Мозаїка. При складанні різноманітних ігор – мозаїк покращується дрібна моторика рук малюка, розвивається кмітливість і творчі здібності.

5.                 Ігри – шнурування Марії Монтессорі розвивають сенсомоторну координацію, дрібну моторику рук, просторове орієнтування, сприяють розумінню понять «угорі», «внизу», «справа», «зліва», формують навички шнурування (шнурування, зав’язування шнурка на бант), сприяють розвитку мови, розвивають творчі здібності.

6.                 Ігри з ґудзиками та намистинками. Нанизування на нитку намистинок, застібання ґудзиків, перебирання пальцями намиста – прості й корисні вправи для розвитку дрібної моторики рук.

7.                 Пазли. Яскраві картинки розвивають увагу, кмітливість, зір і дрібну моторику рук.

8.                 Катання долонькою дерев’яних і гумових м’ячиків по рівній поверхні. Таке заняття масажує долоні та покращує координацію рухів кисті.

9.                 Ігри з прищіпками. Чіпляння прищіпок до картонних кружечків чи інших предметів розвиває дрібну моторику трьох основних пальців руки: великого, вказівного й середнього.

10.             Плескання в долоні тихо і голосно в різному темпі. Можна барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук та столу.

11.             Малювання, розфарбовування, штрихування.

12.             Вирізання ножицями.

13.             Ігри з піском, водою.

14.             «Резиночка». Для цієї вправи можна використовувати резинку для волосся діаметром 4-5 см. Усі пальці вставляються в резинку. Завдання в тому, щоб, рухаючи всіма пальцями пересунути резинку на 360 градусів спочатку в один, потім в інший бік. Виконується однією, потім іншою рукою.

 

Пальчикова гімнастика

Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, захоплюючі, сприяють розвитку мовлення та творчості. Їх можна проводити як у садочку, так і вдома. « Пальчикові ігри» начеб то відтворюють реальність навколишнього світу – предметів, тварин, людей, їхню діяльність, явища природи. Під час «пальчикових ігор» діти, повторюючи рухи дорослих, активізують моторику рук і мовлення.

«Пальчикові ігри» - це інсценування римованих розповідей, казок за допомогою пальчиків. У багатьох іграх необхідна участь обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях «праворуч», «ліворуч», «вгорі», «внизу», тощо.

На початку та в кінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м’язах. Це може бути погладжування від кінців пальців до долоні, легке порушування, помахування руками. Оскільки недостатня сформованість дрібної моторики пальців спостерігається в переважної більшості дітей, таку роботу потрібно проводити з усіма дітьми.

Пальчикову гімнастику розпочинають із найпростіших вправ зі знайомства із своїми пальчиками – з їхніми назвами, призначеннями. Комплекси пальчикової гімнастики та окремі її елементи застосовують в індивідуальній роботі з дітьми або в невеликих підгрупах, уводять до фізкультхвилинок, перед малюванням, ліпленням, аплікацією та конструюванням.

 

Пальчикові ігри

Пальчики вітаються

·                    Однією рукою: кінчиком великого пальця правої руки почергово торкатися кожного пальця цієї ж руки.

·                    Те саме робимо лівою рукою.

·                    Двома руками: тримаючи долоні вертикально одну навпроти одної, почергово (починаючи з мізинців і закінчуючи великими пальцями) з’єднувати й розводити пальці, промовляючи слова «Добрий день, пальчику!».

 

Стиснемо – розтиснемо

Ритмічно стискати пальці в кулак і розтискати.

 

Молоточок

Указівним пальцем однієї руки стукати по долоні другої руки.

 

Молоточки

Одним стиснутим кулачком стукати по другому кулачку.

 

Бігунець

«Бігати по столу», пересуваючи вказівний і середній пальці.

 

Млинок

Поставивши один кулачок над другим, робити обома колові оберти.

 

Потрусимо долонями

Потрусити обома долонями – спочатку сильніше, потім слабше.

 

Хвилі

Робимо хвилеподібні рухи руками перед грудьми – з одного боку в інший.

 

Січемо капусту

Ребром однієї долоні бити по розгорнутій другій долоні.

 

Перемо білизну

Терти одним кулачком по другому (пальцями).

 

Падає сніг

Робити плавні синхронні рухи обома руками згори до низу.

 

Кінь біжить

Почергово стукати по столу чотирма пальцями руки ( крім великого).

 

Гра на фортепіано

Довільно імітувати пальцями обох рук гру на цьому музичному інструменті.

 

Слон іде

Виставивши вперед вказівний палець (хобот), переступати чотирма пальцями по полу.

 

 

 

Дзеркало

Притиснувши пальці один до одного, вертикально тримати долоню (або обидві) внутрішнім боком перед очима.

 

Барабанщик

Двома пальцями обох рук (вказівним або середнім) «барабанити» в повітрі або на столі.

 

Пташки дзьобають зернята

Зігнутим вказівним пальцем однієї руки стукати на столі або підлозі.

 

 

Пальчикові ігри -  інсценівки

Під час цих ігор у дитини активізується дрібна моторика рук і психічні процеси. Відтак формуються спритність, уміння володіти своїми пальцями, зосереджувати увагу на певній діяльності.

 

Гра – інсценівка «Зайчик»

На землі сніжок лежить (плавні рухи руками – розвести їх над землею),

Зайчик по сніжку біжить ( пальчикова фігурка «зайчик» ),

Мерзнуть вушка (згинати й розгинати пальці «вушка»),

Мерзнуть лапки (ворушити всіма пальцями, згинаючи і розгинаючи),

Бо без валянків (утворити ніби дві «мисочки» долоньками)

Та шапки. Ой! (двома долонями зобразити над головою шапку: однойменні пальці обох рук торкаються один одного; розводячи лікті, розвести притиснуті пальці, округлити фігуру і піднести над головою).

 

Гра – інсценівка «Зайчика злякалися»

Ми ходили по гриби (переступати двома пальцями по столу). «Гриб» - накрити кулачок опуклою долонею),

Зайчика злякалися ( «зайчик»).

Поховалися за дуби («дерево» - дві долоні, виставлені пальцями вгору, поставити навхрест),

Розгубили всі гриби («гриб» і «кошик» - з’єднати дві опуклі долоні).

Потім засміялись ( усміхнутися),

Зайчика злякались! ( «зайчик» - показати на нього вказівним пальцем другої руки).

 

Гра – інсценівка «Їжачок»

Їжачок – хитрячок ( «їжачок» – з’єднати долоні разом із пальцями вгору) –

Голочки гостренькі (великі пальці – на себе, решту перекреслити й поворушити ними).

Ось грибки під дубком («дерево»),

Він збира маленькі («гриби»).

 

Гра – інсценівка « Коники»

На гладенькому столі («коник» - чотирма пальцями (крім великого), стукати на столі),

Пальчики стукочуть (стукати голосніше),

То не пальчики, ні-ні –

Коники цокочуть( стукати ритмічно, цокаючи язиком).

Цок-цок-цок, цок-цок-цок,

За місток («місток»- поставити руки «паличкою» одна на одну),

За млинок («млинок» - крутити кулачками один над одним).

Цок-цок-цок, цок-цок-цок («коник»),

В чисте поле за лісок («дерево»),

Цок-цок-цок, цок-цок-цок («коник»),

Потім знов у дитсадок («дах» над головою).

 

Гра – інсценівка «Квіточки»

На галявині зростають

Квіточки маленькі («квіточка» - долоні разом, пальці розставити, крім мізинців і великих, мізинці і великі торкаються один одного),

Є рожеві, є червоні,

Жовті та біленькі,

Корінцями із землі («коріння» - як «дерево»,але руки опустити донизу)

П’ють вони водичку,

А нап’ються – підростуть («квітка», при цьому стають навшпиньки),

Стануть іще вищі.

 

Гра – інсценівка «Котик»

Котик пухнастий («котик» - із кулачка відставити великий палець і мізинчик).

Вушка маленькі (поворушити відставленими пальцями).

Лапи м’якенькі (скласти пальці в кулачок).

Кігті гостренькі (зігнути пальці і поворушити).

 

Гра – інсценівка «Хованки»

(ритмічно згинати й розгинати пальці, покрутити кулачком).

Пальці в хованки всі грались,

Ось так, ось так,

В кулачки всі заховались:

Ось так, ось так.

 

Гра – інсценівка «Сорока»

( Указівним пальцем правої руки водити по долоні лівої. Згинати почергово кожен палець, крім мізинця. Згинати й розгинати всі пальці в ритмі потішки).

Сорока – білобока

Кашу варила,

Діточкам давала.

Цьому дала,

Цьому дала,

Цьому дала,

Цьому дала,

А цьому не дала:

Ти дрова не рубав,

І води нам не давав,

Ти і піч не натопив,

І нічого не поїв.

 

Гра – інсценівка «Соління капусти»

( Виконується під музичний супровід)

Ми капусту чистим, чистим ( різкі рухи прямими кистями рук, пальці з’єднані, долоні прямі).

Ми капусту ріжем, ріжем (почергові постукування ребром однієї руки по долоні іншої).

Ми капусту давим, давим ( інтенсивно стискаємо пальці обох рук у кулаки).

Ми капусту солим, солим (кінчики пальців обох рук зібрані разом, імітуємо посипання сіллю).

 

Гра – інсценівка «Коза і козенята»

Іде коза рогата,

Коза бородата (вказівний і мізинець правої руки вгору, інші притиснути до долоні).

Козенятко спішить,

Дзвоником дзвенить ( указівний і мізинець палець угору. Пальці долоні прямі, з’єднані великим, опущені донизу).

 

Гра – інсценівка «Замок»

На дверях замок висить ( ритмічні швидкі зєднання пальців обох рук у замок).

Ми його відкриєм вмить (пальці з’єднані в замок, руки тягнуться в різні сторони).

Постукали, покрутили (рухи з’єднаними пальцями від себе, до себе. Пальці зімкнені, долоні постукують одна одну).

І легесенько відкрили (пальці розмикаються, долоні в стороні).

 

Гра – інсценівка «Пальці лягають спати»

( Почергове згинання пальців, потім їх одночасне випрямлення у супроводі вірша)

Цей пальчик хоче спати,

Цей – у ліжечко лягати,

Цей пальчик позіхнув,

Цей пальчик вже заснув.

Тихіше, пальчику, не шуми,

Братиків не розбуди.

Встали пальчики, ура!

У садочок йти пора.

 

Такі ігри та вправи є найкорисніші. За їх допомогою можна розв’язувати багато проблем.

 

Для психологів і педагогів – це засоби, методи, прийоми, посібники і помічники. Для дітей – розвиток дрібної моторики, фізичний,мовленнєвий та інтелектуальний розвиток.

П'ятнадцять порад батькам дошкільнят

Завдання батьків - розвинути у дошкільника навички, які допоможуть йому в майбутньому

 

Дошкільнята відрізняються своєю невгамовною енергією і цікавістю. І це тримає їх батьків у постійній напрузі. У цей період діти багато дізнаються і набувають багато нових навичок. Це звучить прекрасно, але батьки дошкільнят знають, як важко впоратися з дітьми, які й хвилини не можуть всидіти на одному місці.

Розглянемо кілька порад для батьків дошкільників.

1. Допомагайте дитині розвивати комунікативні навички

Навички спілкування для дошкільнят не менш важливі, ніж для старших дітей. Чим краще у дитини розвинені комунікативні навички, тим краще вона зможе жити з однолітками і вихователями в дитячому саду.

2. Навчіть дитину слухати

Всі ми добре знаємо, як важко буває сконцентрувати на чомусь увагу дитини. Однак в дитячому садку їй доведеться брати участь у різних заняттях: співати, малювати, слухати пояснення вихователя тощо. Усе це вимагає від дитини посидючості та уваги. Уміння слухати допоможе дитині брати активну участь у різних заходах у дитячому садку.

3. Навчіть дитину працювати в команді

Коли дитина йде в дитячий садок, вона лише кілька годин на день проводить вдома, а весь інший час знаходиться поруч з ровесниками і вихователями. Заняття в дитячому садку вимагають від дитини командної роботи. Цей навик можна розвинути у дитини вдома за допомогою різних ігор.

4. Навчіть дитину дотримуватись вказівок

У ранньому віці ми вчимося чогось нового, дотримуючись інструкцій та вказівок. Однак дитині буде важко чогось навчитися, якщо вона не знає, як дотримуватись вказівок. У дитячому садку дитина отримує вказівки від вихователя і таким чином розвиває нові навички. Навчіть дитину дотримуватись інструкцій, граючи з нею в ігри. Давайте дитині веселі завдання і беріть участь в іграх разом з нею.

5. Навчіть дитину користуватися канцелярським приладдям

У дитячому садку дитина вчиться працювати з олівцями, кольоровою крейдою, ножицями, фломастерами тощо. Малюйте разом з дитиною вдома, щоб навчити її користуватися цими предметами. Також навчіть дитину писати букви і цифри.

6. Заохочуйте в дитині самостійність

Удома ви допомагаєте дитині мити руки до і після їжі, чистити зуби, зав'язувати шнурки тощо. Але, коли дитина йде в дитячий садок, ви не можете постійно бути поруч з нею. Заохочуйте її проявляти самостійність: привчіть її до того, щоб вона сама мила руки, вмивалась тощо. Це вселяє в дитину почуття відповідальності і незалежності. Цей їй обов'язково стане в нагоді в найближчому майбутньому.

7. Встановіть дитині розпорядок дня

Дитині необхідний розпорядок дня. Якщо у дитини протягом дня виділено час на ігри, прийом їжі, сон тощо, це приносить користь вам обом. Постійний розпорядок дня не тільки привчає дитину до дисципліни, але і допомагає вам ефективно розпоряджатися своїм часом. Коли дитина звикне до розпорядку, вам не доведеться постійно нагадувати їй, щоб вона йшла спати або сідала їсти.

8. Не будьте занадто суворими до дитини

Не варто плутати дисципліну зі строгістю. Якщо ви проявляєте до дитини зайву строгість, вона може стати впертою. Говоріть з дитиною по-товариськи, встановіть з нею довірливі взаємини, щоб вона могла спілкуватися з вами, не відчуваючи страх. Це також допоможе вам встановити міцний емоційний зв'язок з дитиною.

9. Не піддавайтеся на істерики дитини

Не варто бути строгими до дитини, але не можна бути з нею і занадто м'якими. Постарайтеся знайти золоту середину. Не піддавайтеся на істерики дитини, але й не ігноруйте їх. Якщо дитина починає істерику через те, що вона щось не отримала, запропонуйте їй щось натомість. Постарайтеся визначити причину істерики. Можливо, дитина просто голодна або втомилась.

10. Не ставтеся до дитини, як до дорослого

Багато батьків очікують від своїх дітей занадто багато. Зрозумійте, що дитина все ще багато чого не знає і не вміє. Не чекайте, що дитина відразу зрозуміє все, що ви їй говорите. Наберіться терпіння і дозвольте дитині вчитися в комфортному для неї темпі. Заохочуйте дитину вчитися і хваліть її за старання. Коли ви даєте дитині завдання, проявіть творчість. Переконайтеся, що дитина сприймає це як цікаве заняття, а не як нудний обов'язок.

11. Не реагуйте на всі прохання дитини відмовою

Це може бути складно, але це можливо. Намагайтеся не говорити дитині «ні» занадто часто. Маленькі діти дуже чутливі, і через ваші часті відмови вона може відчувати, що її не люблять. Крім того, відмови можуть призвести до непокори дитини. Поговоріть з дитиною на зрозумілій їй мові і поясніть їй свою позицію замість того, щоб просто сказати «ні».

12. Хваліть дитину за хорошу поведінку

Не забувайте хвалити дитину за гарну роботу. Це надихне її і в майбутньому виконувати роботу добре. І навпаки: якщо дитина зробила щось погано, пояснюйте її, чому так чинити неправильно. Це допоможе дитині усвідомити, що вона робить неправильно і які наслідки матимуть її вчинки.

13. Не ставте перед дитиною занадто високі очікування

Кожна дитина вчиться у своєму індивідуальному темпі. Зрозуміло, у вас є з приводу неї певні очікування. Однак ви повинні зрозуміти свою дитину і прийняти її здатності. Не завищуйте їй планку - пам'ятайте, що вона ще дитина. Дозвольте їй вчитися в зручному для неї темпі.

14. Показуйте дитині хороший приклад

Дитина проводить з вами більшу частину свого часу. І те, як ви себе поводите, що і як ви робите - все це впливає на її розвиток. Показуйте дитині хороший приклад, щоб вона могла на вас рівнятися.

15. Створюйте міцний емоційний зв'язок з дитиною

Виховання дитини може бути складним завданням. Але це - етап розвитку, як для неї, так і для вас. Важливо, щоб ви разом займалися цікавими заняттями і обидва отримували від цього задоволення. Спільні заняття допоможуть вам створити міцний емоційний зв'язок з дитиною. Ви повинні бути для дитини не тільки батьками, але і друзями, на яких вона завжди може покластися.

Помилки, які допускають батьки в спілкуванні з дошкільнятами

Батьки завжди бажають найкращого своїй дитині. Однак добрі наміри іноді мають протилежний ефект і демотивують дитину. Розглянемо кілька порад, які допоможуть батькам уникнути помилок.

1. Не подавайте дитині поганий приклад

Маленькі діти в усьому повторюють батьків. Ви - приклад для своїх дітей практично в усьому. Якщо ви хочете сформувати у дитини хороші звички, почніть з себе. Не варто очікувати, що дитина буде їсти здорову їжу, якщо ви самі харчуєтеся чіпсами і фаст-фудом. Хороший приклад принесе позитивні результати у вихованні дитини.

2. Не погоджуйтеся в усьому з дитиною

Часто батьки настільки обожнюють свою дитину, що не можуть ні в чому їй відмовити. Однак не можна в усьому потурати дитині. Не дозволяйте їй маніпулювати вами, коли приходить пора сказати «ні», скажіть це чітко. Поясніть дитині причину своєї відмови.

3. Не опікайте дитину надмірно

Батьки повинні захищати своїх дітей, але надмірна опіка заважає їм розвиватися. Якщо ви занадто опікаєте дитину, вона починає покладатися на вас у всьому. Дозвольте дошкільнику робити деякі справи самостійно. Якщо дитина впала під час гри, не варто щоразу бігти їй на допомогу. Дозвольте їй піднятися самостійно.

4. Не намагайтеся підкупити дитину

Батьки часто підкуповують свою дитину цукерками або іншими солодощами, щоб змусити її щось зробити. Однак це не вирішує проблему. Наприклад, якщо ви пропонуєте дитині шматочок торта після того, як вона з'їсть суп, вона не полюбить суп. Більш того, з більшою ймовірністю дитина почне ненавидіти суп.

5. Не порівнюйте дитину з однолітками

Іноді батьки забувають, що кожна дитина унікальна. Якщо у вас кілька дітей, не порівнюйте їх між собою. Через порівняння дитина може відчути, що її не люблять. У дитини може виникнути ненависть до братів чи сестер, з якими її порівнюють.

Виховання дошкільнят - непросте завдання. Але це може стати веселим заняттям. Ви будете бачити, як змінюється ваша дитина. Переконайтеся, що ви не нав'язуєте дитині свої ідеї. Замість цього з'ясуйте, що мотивує вашу дитину, і встановіть з нею дружні взаємини.

Сюжетно - рольова гра в ЗДО.
Методичні рекомендації щодо організації сюжетно – рольових ігор

Cюжетно-рольова гра – провідна діяльність дошкільників, яка задовольняє вікові потреби дітей та допомагає оволодіти знаннями і вміннями. У грі починається моральний та розумовий розвиток дитини, а головне – становлення особистості.

Відомі два джерела, які живлять дитячі задуми, спонукають реалізувати їх у грі.

Перше – явища і події навколишньої дійсності, які випадково спостерігають діти і які викликають у них інтерес.

Друге – продумана, послідовна організація дорослими доступних, цікавих вражень, що можуть збагачувати зміст гри.

Комплексний метод керівництва ігровою діяльністю передбачає два основних етапи:

1. Виникнення гри на основі вражень дітей у процесі ознайомлення із суспільними явищами, поглиблення і розвиток її за допомогою іграшок та замінників.

2. Активізація педагогічно доцільного змісту ігор – знань, моральних уявлень, творчості, самостійності – за допомогою рольового спілкування вихователя з дітьми, введення правил колективної гри.

Для забезпечення правильної організації та проведення сюжетно-рольової гри, необхідні:

- чіткість та послідовність планування навчально-виховної роботи з керівництва творчими іграми;

- зв’язок між навчанням на заняттях, творчими іграми та працею, спрямованими на задоволення потреби гри;

- складання перспективного планування підготовки сюжетно-рольових ігор на рік;

- конкретизація ігрової ситуації, безпосередньо вихователем у період гри, спираючись на знання та вікові особливості дітей, конкретну ситуацію, досвід, такт, педагогічну майстерність.

І. Вимоги до гри:

- кожна дитина повинна вміти виконувати будь-яку роль тієї чи іншої гри (мінятися ролями);

- вживати ввічливі слова – необхідна умова культури спілкування;

- включати в сюжетно-рольові ігри лічбу та вимір, переходячи від конкретних форм до більш абстрактних;

- ігровий матеріал має бути привабливий і розміщений у доступних для дітей місцях.

ІІ. Керівництво вихователя грою:

- знати психологічні та вікові особливості дітей дошкільного віку, індивідуальні – кожної дитини;

- завойовувати довіру у вихованців, розуміти ігрові задуми дітей, їх переживання, вміти встановлювати з ними дружні контакти;

- вміти пробудити у дитини інтерес, цікавість до гри, бажання гратися в колективі однолітків;

- добре знати структуру рольової гри, її чотири компоненти (розподіл ролей, ігрові дії ролей, ігрове застосування предметів та їх умовну заміну іншими предметами, стосунки між гравцями);

- проводити роботу з дітьми по ознайомленню з навколишнім життям, працею дорослих у різних сферах, щоб діти мали певні конкретні знання про навколишню дійсність, які б вони могли використати в грі;

- розвивати в процесі гри у дошкільників творчість, фантазію, уяву, використовуючи різноманітні прийоми: запитання, заохочення, репліку, вказівку, оцінку окремих персонажів, тощо;

- тримати в полі зору всіх учасників гри, а часом самому бути її учасником (з молодшими гратися разом, у старших дошкільників розвивати самостійність, цілеспрямованість, наполегливість);

- сприяти організації дитячого колективу у грі, вихованню дружніх почуттів, позитивних моральних якостей.

 

Поради психолога батькам.

Адаптація до ДНЗ в умовах пандемії.

     Закінчення карантину. Що потрібно знати батькам.

 

Все наше життя – це адаптація до певних умов. Не буває все гладко і рівно все життя. Ми змінюємося з віком і на це потрібні сили, щоб прийняти і звикнути, ми покращуємо свої умови для життя і на це теж потрібен час, а крім великих змін, є і короткострокові, які наносять удар швидко, але ми і до них звикаємо.

Карантин, наприклад, період, який всіх ввів в стан стресу, витягнув зі звичного ритму життя, змусив зупинитися, подумати і прийняти, як даність. Хтось вдало перечекав, а хтось придумав собі заняття до душі або навчився працювати інакше.

Так,період адаптації до садка після карантину неминучий. Навіть найуважніші, найідеальніші, найтерплячіші батьки, не можемо зараз задовольнити потребу дітей(від3,5 років) уконтактах. Ми невипадково так втомлюємося, діти невипадково вимагають так багато уваги.

Кілька днів поспіль має бути «домашнє завдання» сім'ям з дітьми будь-якого дитсадкового віку: грати з дитиною в дитячий садок. Але нам важливо пам’ятати, що це має бути, і готуватися до цього. Просто зараз намагатися повертатися у звичний режим дня.

Діти дуже відчувають настрій своїх батьків. Нам всім потрібно  повернутися до звичного життя. Якщо ви ще не почали готувати до цього своїх дітей, то пора починати:

• Починайте згадувати позитивні моменти про дитячий садок (хто йде вперше залучайте уяву вигадуйте казочки про дитячий садочок, читайте якщо важко придумати зараз є безліч інформації в інтернеті, головне зацікавлювати діток).
• Нагадайте про улюблених друзів та ігри.
• Саме час відновити зв'язок з вихователями і педагогами. Легше адаптація пройде у тих хто матиме уявлення про дитячий садочок.
• Поступово повертайтеся до режиму дня (ранкові підйоми, сон в обід).

З дітьми важливо«мріяти».Ми можемо говорити: «А я мрію піти на роботу. Я уявляю, як одягну сукню, туфлі, підберу сережки— які, як тобі здається, пасуватимуть сережки до цього плаття? Давай помріємо, як і ти збираєшся в садок. Ти що хочеш одягнути? А яку іграшку візьмеш? А якою дорогою ми підемо?»— і в уяві«пройдіться»до садочка.

Перший тиждень діти можуть повертатися з садка більш примхливими і перезбудженими, ніж зазвичай.

Будьте турботливішими до найближчого оточення, а передусім до себе. Подбайте про своє самопочуття -  висипайтеся, займайтеся тим, що вам до вподоби, балуйте себе приємними дрібницями. Якщо обираєте: заборонити щось дитині або дозволити - ліпше дозвольте. Не встрявайте у дрібні сварки. Слухайте тиху релаксивну музику, дивіться добрі, оптимістичні фільми. У спокійних і впевнених батьків - спокійні та впевнені діти. Головне – це сприятливий психологічний клімат у вашій сім’ї, здорові діти у щасливих батьків. Підготуйте себе до того що дитині добре в садочку там про неї дбатимуть, розвиватимуть, любитимуть, тут вона здобуватиме нові знання,уміння,навички.  

Стосовно нових обмежень потрібно розуміти вони можуть виявитися стресовими для дітей та викликати негативні емоції.

Тому вихователі повинні не лише стежити за дотриманням нових вимог, а й допомогти дітям адаптуватися до них. Батьки будьте уважними цікавтеся про безпеку дітей, дізнавайтеся про нові правила, які будуть впроваджені. 

 Адже що менше тривоги у батьків, то легше дитина адаптується. 

Запропонуйте батькам для прощання із дитиною вигадати ритуал, який би нагадував маляті про родину: наклейку на ручку, браслет (дуже дієво переконалася на власному прикладі уявили з донями що це чарівний браслет і кожного разу коли  сумно чи хочеться до мами можна торнутися до браслета і одразу згадати що мама любить і зараз посміхається, вона зараз на роботі і обов’язково повернеться і забере із садочка). 

        Ще важливо те:  що в період адаптації у дитини відбувається зміна динамічних стереотипів - раніше сформованих звичок та устрою життя. Додайте до цього й так звану імунну та фізіологічну ломку, подолання психологічних перешкод. Тому малюк переживає стрес, прояви якого різноманітні - відмова від їжі, сну, спілкування з оточуючими, занурення у себе, плач, хвороби. Щоби адаптація до дитячого садка проходила легше, слід підготувати малюка до того, що скоро у його житті настануть зміни. Головною педагогічною умовою успішної адаптації дитини до умов виховання в дитячому садочку є єдність вимог до малюка в сім’ї та дитсадку.

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЯСЕЛЬНИХ ГРУП

Як полегшити перебування дитини у дитячому садку

1. Організуйте життя дитини в сім'ї відповідно до режиму дня, якого дотримуються в дошкільному закладі.

Цим ви значно полегшите маляті процес звикання до ясел.

1. Треба зацікавити сина чи доньку дитячим садком, викликати бажання йти туди.

Не можна залякувати дитину садком, погрожувати: „Не слухатимешся – віддам у ясла”. Це викликає страх перед дошкільним закладом і, безумовно, погіршує стан дитини в період звикання до незнайомого оточення. Навпаки, слід викликати в неї бажання ходити до садка: „Якщо слухатимешся, не плакатимеш, то підеш у дитячий садок”.

1. Дитині значно легше пристосовується до умов суспільного виховання, якщо в сім'ї вона оволоділа елементарними навичками самостійності.

Іноді, прагнучи зекономити час, батьки поспішають самі вдягнути, нагодувати дитину, чим стримують формування в неї необхідних умінь. Такі діти, звикнувши до надмірної опіки, у яслах почуваються безпорадними і самотніми.

Допоможіть маляті навчитися самостійно сідати на дитячий стілець, пити з чашки, вчіть користуватися ложкою, їсти суп із хлібом, різноманітні страви, треба навчити дитину самостійно мити руки, брати активну участь у роздяганні, складанні одягу. Кожну спробу зробити щось самостійно обов'язково схвалюйте: „Молодець, ти сам уже вмієш їсти”. Не шкодуйте часу – маляті це дуже знадобиться. Досить складно буває маляті оволодіти правилами поведінки в дитячому садку. Особливо погано почуваються діти, яким у сім'ї нічого не забороняли. Перші вимоги вихователя (не бавитися під час занять, їжі, умивання, не хапати за волосся дітей; не брати речі зі столу вихователя тощо) викликають у них образу, а іноді плач. Треба поступово привчати дитину розуміти звернення до неї вимоги: „Не кидай іграшки, тримай у ручках, ось так”, „Треба помити руки, не можна їсти брудними руками”.

1. Навчіть маля гратися.

Діти, які тривало, не відволікаючись, граються іграшками, захоплюються грою і рідко згадують про розлуку з рідними, легше звикають до нового оточення.

Деякі батьки вважають, що будь-яка дитина сама добре вміє гратися. Насправді ж діти раннього віку просто маніпулюють іграшками, виконують одноманітні дії, кидають, стукають, гризуть, не знаючи як застосувати їх. Тут на допомогу має прийти дорослий. Щоб гра була цікавою, тривалою, розвивала дитину, треба розкрити їй призначення іграшки і способи дії з нею (з чашки слід напувати ляльку, ведмедика, зайчика; у ліжечку лялька спатиме). Така спільна діяльність формує в дитини, крім ігрових умінь, потребу і навички спілкування.

1. Одна з головних причин труднощів перебування дитини в яслах – недостатній досвід спілкування з іншими дорослими і дітьми.

Дитина, яка спілкується лише із членами своєї родини, боїться сторонніх, не вміє правильно реагувати на їхні звертання. Звісно, опинившись серед дітей, незнайомих людей у яслах, таке маля почувається неспокійно. Іноді батьки самі мимоволі формують у сина чи доньки негативне ставлення до сторонніх, говорячи: «Не слухатимешся, оцей злий дядя тебе забере» тощо. Слід, навпаки, виховувати в дитини привітне ставлення до дорослих і дітей. Гуляючи з малюком, завжди можна знайти привід сказати, наприклад: «Подивись, як лагідно всміхається до тебе тьотя, і ти всміхнись»; «Підніми газету, що впала в дяді».

Щоб малюк сміливо входив у групу однолітків, не ховався за вихователя, відмовляючись гратися з дітьми, треба привчати його до контактів із дітьми заздалегідь, виховувати доброзичливе ставлення до них. Так, гуляючи з дитиною на ігровому майданчику, учіть її нікого не ображати, не забирати іграшки, спонукати до гри з однолітками: «Покоти м'ячик, Ігорю. А тепер Ігор тобі покотить. Молодці, хлопчики, добре граєтесь».

1. Значну увагу слід приділяти розвитку мовлення.

Це теж полегшить адаптацію. Адже дитина зможе висловити свої бажання, повідомити про потреби за допомогою хоча б одного-двох слів або відповідаючи на запитання простим „так” чи „ні”, і вихователь зможе допомогти їй. Якщо ж малюка не навчили користуватися мовою, часто можна спостерігати таке: кричить, вередує, сердиться, що його не розуміють; не відповідає на лагідні запитання, відкидаючи запропоновані іграшки. Починають нервувати і дорослі, утративши надію заспокоїти маля. Щоб такого не сталось, учіть дитину користуватися спрощеними, а потім і повними словами (самі вимовляйте слова правильно), звертатися з проханням, відповідати на запитання. Уважна мама звикла розуміти свою дитини і без слів. Та не треба завжди поспішати виконувати її бажання. Краще звернутися до дитини: „Що ти хочеш? Пити? Скажи: пи-ти”. Дитина повинна знати своє ім'я, розуміти назви частин тіла людини, найуживаніших побутових предметів та процесів (стіл, стілець, чашка, ложка, їсти, гратися, гуляти тощо). Дбаючи про це, називайте словами добре знайомі дитині дії та предмети. Наприклад, одягаючи малюка: „Сашко вдягнеться і піде гуляти. Що будемо одягати: шапку, чобітки, пальто”.

1. Ніколи не виявляйте у присутності дитини своїх переживань,не шкодуйте з приводу того, що доводиться віддавати її до ясел. Навпаки, висловлюйте захоплення цікавими іграшками: усім своїм настроєм, ставленням до вихователя, інших дітей підкресліть упевненість, що вашій дитині буде тут добре.
2. Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить досить індивідуально. Одні діти легко і швидко звикають, не примушуючи батьків турбуватися та переживати. Інші, навпаки, звикають довго, хворобливо, а іноді й зовсім не можуть адаптуватися.

 

1. ступені адаптації

• Головне пам’ятайте про розлуку:

вам самим потрібно  навчитися розлучатися з дитиною: вгамуйте тривогу і докори сумління через рішення вийти на роботу. Якщо мама впевнена, що з її малям у садку все буде гаразд, - так і буде.Якщо спокійна мама спокійна і дитина. Головне не тікати а придумати ритуал який допоможе дитині Вас відпустити ( дай п’ять, давай потремось носиками, стукнутись кулачками).

• Про садок
  • Історична довідка
  • Візитівка
• Колектив закладу
  • Адміністрація
  • Педагогічний колектив
• Корисні поради
• Наші групи
• Методична скарбничка
  • Атестація педагогічних працівників
  • Колективні перегляди
  • Фахівці радять
  • Розклад занять
  • Консультації
• Батьківська сторінка
  • Батьківські збори
  • Батьківська плата
  • Поради батькам
  • Список дітей для зарахування в ЗДО
• звіти
  • звіт 2021
  • звіти 2020
  • Звіт директора 2021-2022
  • звіт 2022
  • ЗВІТ 2023
  • Звіт директора ЗДО 2022-2023
• Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти
  • Статут
  • Структура та органи управління закладу освіти
  • Кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами
  • Освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою
  • Ліцензія на провадження освітньої діяльності
  • Умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами
  • Територія обслуговування, закріплена за закладом освіти
  • Ліцензійний обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти
  • Мова освітнього процесу
  • Наявність вакантних посад
  • Матеріально - технічне забезпечення закладу освіти
  • моніторинг якості освіти
  • Річний звіт про діяльність закладу освіти
  • Правила прийому до закладу освіти
  • Гаряча Лінія
  • План роботи ЗДО
  • ВСЗЯО
  • Стратегія розвитку ЗДО
  • Мережа груп
  • Колективний договір
• Кабінет психолога
  • Щаслива дитина - міцна родина! Успішне виховання дошкільнят
  • Запобігання та протидія булінгу(цькуванню) в ЗДО
  • Адаптація дитини до умов ЗДО
  • Без паніки: як заспокоїти дитину під час війни?
  • Криза 3-ох років. Як впоратись?
  • Практична робота з дітьми
  • Психологічна просвіта (педагоги, батьки)
  • Телефони довіри
  • Найкращі розвиваючі сайти для дітей українською мовою
• Пам'ятки
  • Що робити (протимінна безпека)
  • Що потрібно робити, якщо Ви знайшли небезп. предмет
  • Що потрібно знати (протимінна безпека)
• Дистанційна освітня робота 2022-2023н.р.
  • Ранній вік
  • Молодший дошкільний вік
  • Середній дошкільний вік
  • Старший дошкільний вік
  • Асистенти вихователів
  • Музичні керівники
  • Інструктор з фізичного розвитку
  • Відео заняття наших вихователів
  • Перспективне планування
  • Індивідуальні плани освітньої роботи педагогічних працівників ЗДО
• Телефони довіри
• КОШТОРИС
• Накази директора
• Інклюзивне навчання в ЗДО№1 "Пролісок"
  • Порядок зарахування дитини з ООП та створення інклюзивної групи в ЗДО
  • Лист МОН 25.06.2020 № 348 " Щодо створення інклюзивного освітнього середовища в ЗДО"
• Увага - грип!
• СВЯТА В ЗДО
• Наші новини
• Нормативно-правова база ЗДО