ЯК ВИХОВАТИ ПАТРІОТА В СІМ'Ї

Поняття патріотизму у всіх викликає досить змішані почуття і емоції. Для одних - це дуже важливо, для інших - нічого особливого, треті - поняття не мають, про що йде мова. Але все ж для багатьох постає обов'язковим бути самому патріотом, і так само виховати своїх дітей.

Почуття патріотизму є в душі у кожної людини, але необхідно його просто пробудити, зуміти достукатися і поставити правильні життєві пріоритети. Саме цим і повинні займатися батьки, які хочуть виховати патріота в сім'ї.

Але з чого почати? Існує кілька рекомендацій, які допоможуть знайти відповідь на питання як виховати патріота в сім'ї.

Ми живемо в найкращій країні

Якщо ви щиро бажаєте виростити дитину патріотом, не кажіть при ній погано про ту країну, де ви живете. Адже Батьківщину, як і батьків, не вибирають. І повірте,як би вам не здавалося, що десь краще, це не зовсім правда. У кожній країні є свої проблеми, свої труднощі і з екрана телевізора нам їх ніхто не показує. Всі хочуть , щоб про них думали тільки добре .Тому не допускайте при дитині вираження великого невдоволення про вашу Батьківщину, говоріть більше позитивного. Але в той же час не сильно прикрашайте ситуацію, вчіть дитину бути ще й реалістом .

Обов'язково подорожуйте

Не потрібно відразу їхати за кордон, і в рідній країні є маса місць, від яких просто дух захоплює. Та й напевно ви ще не встигли скрізь побувати.Показуйте дитині на наочності всю красу і захоплюючу історію рідного краю.Пам'ятайте, що скоро ваша дитина стане зовсім дорослою, і зможе самостійно робити свої, вже дорослі висновки, і мати власну думку. І якщо з дитинства закласти маленьке зернятко патріотизму, воно потім зможе прорости.

Культурний розвиток дитини

Нехай вам абсолютно комфортно на улюбленому дивані, і не хочеться нічого окрім як чашечки чаю і подивитися телевізор - вставайте і йдіть з дитиною в музей, на виставку, в ляльковий театр, на дитячий концерт . Культурний розвиток дитини з ранніх років є невід'ємною частиною зародження почуття патріотизму. Якщо ви разом відвідували такі заходи з раннього дитинства, то є велика гарантія того, що і далі, вже в більш старшому віці у дитини буде інтерес продовжувати такі відвідування . Пам'ятайте, що зараз головним прикладом для наслідування є ви, так що не робіть так, що б потім було прикро за втрачену можливість.

Більше позитиву

Діти дуже чутливі до емоційного стану їх батьків. Якщо вам погано, то дитині теж буде не по собі. Тому, як би в житті не траплялося, намагайтеся налаштовувати себе на позитивну хвилю. Знаходьте позитив у будь-яких діях. Так ви не лише уникнете песимістичного настрою дитини, але так же навчите її легше справлятися з проблемами, не опускати руки ні за якої ситуації, і так само завжди знаходити чому радіти. Виховати патріота неможливо в атмосфері вічної проблеми, поганого настрою і відсутності віри в майбутнє.

Підтримуйте свою дитину

При бажанні виховати патріота в сім'ї, головне підтримка . І мова йде про всебічну підтримку . Прагнення до патріотизму повинно бути не тільки у вас, але і у вашого близького оточення. Живучи в такій атмосфері, дитина в майбутньому буде намагатися відтворити її вже в своїй сім'ї. Так само підтримуйте свого малюка в його поглядах , захопленнях, інтересах . Хваліть за успіхи і правильно зроблені висновки з скоєних вчинків чи проступків. Пояснюйте дитині, чому ви поступаєте по відношенню до нього або іншої людини саме так, а не інакше, і просіть, що б він аргументував свої вчинки так само.Навіть якщо ви не бачите перспективи, все одно намагайтеся проявити свою віру в дитину. І раптом у нього дійсно все вийде. Такі відносини зроблять ваше спілкування більш близьким, дозволять заробити авторитет перед дитиною, а так само більше контролювати його дії.

ОБЕРЕЖНО! ГРИП!

   Небезпечна хвороба.    Грип - гостра респіраторна інфекція, при якій вірус вражає клітини слизистої оболонки дихальних шляхів, - від носа до найдрібніших бронхів. Запальний процес супроводжується нежиттю (риніт), запаленням додаткових пазух носа (синусит), гортані (ларингіт), порушенням дихання (круп), кашлем (бронхіт). Але ці прояви - півбіди. Головна небезпека полягає в тому, що грипозний вірус циркулює в крові і отруює організм, порушуючи ряд життєвих функцій. Це проявляється високою температурою, головними і м'язовими болями, блювотою, галюцинаціями. У найбільш важких випадках грип викликає токсикоз з поразкою дрібних судин і множинними крововитоками в різні органи, пневмонію, поразку серцевого м'яза. Під час захворювання різко порушуються механізми захисту від мікробів, що постійно знаходяться у верхніх дихальних шляхах. Уражені клітини трахеї і бронхів відмирають, відкриваючи шлях інфекції в глибші тканини і утрудняючи очищення бронхів. Одночасно вірусів пригнічує функції імунної системи. І хоча "період беззахисності" триває всього декілька годин, цього буває достатньо для того, щоб бактерії, що знаходяться в дихальних шляхах, викликали пневмонію або "збудили до життя " інші респіраторні віруси. 

   Тривожні сигнали  (вимагають термінового виклику лікаря або швидкої допомоги): 
   - втрата свідомості; 
   - відмова від прийому води або іншої рідини; 
   - судоми;

   - повторна блювота; 
   - швидка поява на шкірі яскравого висипу. 
   Такий важкий грип небезпечний для кожного, але особливу загрозу він представляє для осіб з хронічними захворюваннями серця, легенів, нирок. Для цих хворих небезпечна навіть легка форма грипу - вона може істотно погіршити перебіг хвороби. Особливо важко переносять захворювання діти з неврологічною патологією - у них різко порушується дихання. 
    Дуже небезпечне ускладнення грипу пневмонією. Батьки обов'язково повинні знати ознаки, що дозволяють запідозрити її у дитини, хворої грипом (або іншою вірусною інфекцією): 
   - температура вище 38,0° більш 3-х днів;
   - крекчуче дихання;
   - частота дихання більш: діти 0-2 міс.: 60 вдихів/видихів за хвилину, діти 2-12 міс.: 50, діти 1-3 років: 40;
   - западання грудної клітки;ціаноз (синіють губи, шкіра);
   - повна відмова від їжі;
   - неспокій або сонливість. 
    За наявності одного або декількох вищезгаданих ознак діагноз "пневмонія" вельми вірогідний. 

    Як уберегтися від зараження.  Зараження грипом відбувається при вдиханні крапельок мокроти, що виділяються хворим при кашлі або чханні. Дорослі під час епідемії грипу носять маски. Це дуже ефективний метод захисту від зараження самого себе і оточуючих. Але грипозна інфекція легко передається і через забруднені руки. При рукостисканні, через дверні ручки і інші предмети віруси переходять на руки здорових людей, а звідти потрапляють до них в ніс, очі, рот. У будь-якому випадку, частіше мийте руки, особливо під час хвороби або догліду за хворим. Постарайтеся зменшити число контактів дитини з джерелами інфекції. І хай дитина якомога більше гуляє - на свіжому повітрі заразитися грипом практично неможливо. Великі дози аскорбінової кислоти, сік часнику, цибулі, а також одне з ароматних масел - евкаліпта, ялиці, розмарину, лаванди, чебрецю, лимона, м'яти, нанесене на носову хустку, допоможуть стати захистом на шляху грипу. Цими оліями можна скористатися, використовуючи арома-лампи. 

    Під час епідемії. В період епідемії пийте більше натуральних соків. Зелений чай і чаї з лікарських трав допоможуть протистояти грипу. З цією метою в харчуванні варто збільшити вживання меду і медопродуктів, лимонів, моркви, волоських горіхів, цибулі, часнику, чорної смородини. 

    Про лікування.  
   
   Спочатку - про режим і харчування. Температура в кімнаті хворого не повинна бути вище 18-19°, під час сну - ще нижче. Часте провітрювання полегшує не тільки дихання, але і нежить. Харчування при грипі не вимагає особливої дієти. Якщо дитина їсть гірше, ніж зазвичай, запропонуєте їх щось смачне, її улюблену страву (але не занадто - відучувати буде складно). Якщо дитина не їсть, не наполягайте - як тільки стан покращиться, апетит відновиться. 
       Наслідком вірусної інфекції є висипання герпесу, найчастіше на губах або носі. Іноді він вискакує на рогівці очей або внутрішніх органах, лікування таких висипань - справа відповідних фахівців. Вірус можна передати здоровій людині через поцілунки, а рушником перенести на інші слизові. 
У середньому лікування неускладненого грипу закінчується на 7-10-й день, але астенічний стан після нього може затягтися надовго. В боротьбі з ним підійдуть вітамінні напої, вітаміни, посилене харчування, легкі фізичні навантаження, прогулянки, дозоване ультрафіолетове опромінення, лазня. Лікуйте грип до кінця та пам'ятайте: це далеко не безневинне захворювання й ті, хто переносить його на ногах, мають більше шансів одержати ускладнення з боку серця, легень, нирок та інших органів та систем. 

       Вакцинація. 
   Вакцинація проти грипу вважається добровільним профілактичним заходом для широкого загалу населення, хоча є рекомендовані групи ризику, для яких вакцинація є бажаною. Зокрема, це літні люди, особи з послабленим імунітетом, а також особи, які за специфікою своєї діяльності знаходяться в постійному контакті з великим колом осіб. 
    Усі сучасні вакцини досить ефективні. Вони забезпечують захист через два місяці після вакцинації в 89-92% вакцинованих. Імунітет проти хвороби виникає вже через два тижні після щеплення. Імунітет після вакцинації зберігається протягом року.   
 

Як виховати дитину патріотом: 5 слушних думок від українських зірок

 

Яким має бути притомне патріотичне виховання розмірковують українські митці.

Олег Скрипка, лідер гурту «ВВ» та громадський діяч

Патріотичне виховання має бути таким, щоб дітей не відвертало від теми патріотики. Вчити віршики та казати «Люби Україну» в наш цифровий час недолуго та жодного результату не дасть. Варто почати з найпростішого — говорити вдома українською. Україномовне оточення впливає на формування особистості, яка надалі поважатиме й любитиме свою країну. Ми з дружиною докладаємо для цього багато зусиль, і врешті-решт наші діти зростають україномовними.

Патріотизм починається з побуту. Коли дитина ще маленька, то не може зробити вибір, і ви, формуючи її оточення, допомагаєте зробити цей вибір правильним. Було б чудово, якби на свята в кожній родині прижилась традиція одягати вишиванки, але без пафосу — просто як святковий одяг. Це стане певним ритуалом. Та й веселе поїдання ковбасок на Великдень чи Різдво теж може стати частиною патріотичного виховання: діти бавитимуться, але запам’ятовуватимуть різні традиції.

Єдине, що можете робити просто зараз для своїх дітей (так роблю і я) — організовувати спілкування з патріотично налаштованими сім’ями та їхніми дітьми. Адже оточення та коло спілкування ми обираємо самі. А воно, у свою чергу, формує та виховує нове покоління.

 

Олександр Ярмола, засновник та вокаліст козак-рок гурту «Гайдамаки»

 

У наших школах патріотичне виховання конче необхідне. Для початку я б дуже серйозно поставився до створення в школах «живого» україномовного середовища. Де діти говорили б українською не тільки на уроках до вчителя, а й між собою. І робити це треба не залякуванням та каральними методами, а добрим та розумним словом під мудрим і методичним впливом вчителів.

Наша двомовність є залишком колоніального стану. Якщо не буде однієї мови спілкування, не буде й держави. Із дорослими вже пізно працювати, лишається тільки сподіватися на їхній свідомий вибір. А дітей можна і треба виховувати українцями. І тут велика відповідальність лягає саме на вихователів та вчителів.

На сьогодні в більшості навчальних закладів України мовою спілкування дітей залишається російська. Це зводить нанівець усі наші жертви та героїчні потуги в боротьбі за здобуття справжньої незалежності.

Тарас Тополя, фронтмен гурту «Антитіла»

Навіть коли йдеться про такі серйозні речі, як патріотичне виховання, краще вдаватися до ігрових форм навчання. А ще патріотизм має бути зрозумілий для кожного учня в практичній площині. Діти мають відчувати, що ці знання дають користь тут і зараз.

Знайомити дітей з історією, з надбанням нашої культурної спадщини — суперважливий елемент патріотичного виховання. Історичний ланцюг, який тягнеться від пращурів, треба міцно тримати в руках теперішньому поколінню, щоб передати далі.

Я виступаю за досить радикальні методи патріотичного виховання. Наприклад, щоб невміння користуватись українською мовою на високому рівні закривало для спеціалістів певні опції в кар’єрному зростанні. Вже в 5-му класі діти мають чітко усвідомлювати: якщо не знаєш рідної мови та історії — чимало можливостей для тебе буде закрито.

Хочеться, щоб українські діти знайомились із цікавими віхами історії за допомогою сучасних технологій. Наприклад, віртуальні екскурсії в 3D-кімнатах, історичні квести. А з окулярами доповненої реальності можна перенестися в атмосферу Запорізької Січі чи Київської Русі. Ось поруч із тобою сидить князь, ось виходиш на вулицю і бачиш, як купці працюють, заходиш до гончаря в гості й бачиш, як той тарелі та горщики виготовляє. Це геть реальні речі. Година такої подорожі в 3D-грі замінить школяреві добу зубріння, запам’ятається надовго. Так ми крок за кроком плекатимемо любов до своєї землі, повагу до пращурів і бажання зробити країну кращою.

Анастасія Приходько, співачка

Згадую свої шкільні роки — і знаєте, у мене не було патріотичного виховання як такого. Лише стандартні фрази на зразок «Любіть Україну», «Плекайте рідну мову», а ще багато розповідей про Тараса Шевченка. Але тоді в моєму оточенні лише кілька людей говорили українською мовою.

А ось зараз мені набагато більше подобається, як люди ставляться до України. Відчувається, що в суспільстві стало більше поваги та україномовних громадян. Що люди стали цікавитися та вивчати наново історію — цей приклад і допомагає дітям культивувати в собі патріотизм.

Щоправда, надто висока ціна цих уроків та цього виховання. Наші хлопці на Донбасі ціною власного життя показують іншим, як люблять Батьківщину. І для нас усіх найголовніше — не розгубити це. Зараз найважливіше — всю цю «любов у дії» зберегти та передавати дітям.

 

Які уміння та навички допоможуть дитині швидше адаптуватися до дитячого садка

Тетяна Гурковська: психолог-консультант, Київ

У батьків, чия дитина вперше пішла в дитячий садок, мільйон причин для хвилювання й тисяча та одне запитання. Частіше за все їх хвилює, як допомогти дитині підготуватися до дитячого садка, щоб вона легше адаптувалася до нових умов. У пригоді стануть підказки, на які навички дитини звернути увагу, щоб її перші дні в дитячому садку пройшли безболісно. Підготовка не потребуватиме від вас багато часу, її легко можна поєднувати зі звичними повсякденними заняттями дитини.

Навички самообслуговування

Впевненість у своїх можливостях відіграє важливу роль у позитивно-емоційному ставленні дитини до дитячого садка, а отже, і в процесі адаптації. Якщо дитина звикла до надмірної опіки, в нових умовах вона може почуватися безпорадною і самотньою.

Дитині буде значно легше пристосуватися до умов дитячого садка, якщо ви сформуєте в неї елементарні навички самообслуговування:

Пам’ятайте, що дитина всього вчиться вперше. Є вміння, якими вона оволодіває наче сама, наслідуючи дорослих: зняти черевики, скласти на стільчик свій одяг. Є такі, яких її потрібно навчити: застібати ґудзики, мити руки, зав’язувати шапочку тощо. Підтримуйте і хваліть дитину, коли вона прагне щось зробити сама. За потреби демонструйте на власному прикладі, що і як потрібно робити.

Не обмежуйте діяльність дитини надто суворо. Дайте їй змогу бути не просто спостерігачем, а й активним учасником усіх доступних їй побутових процесів. Наприклад, пропонуйте дитині разом із дорослими готуватися до прогулянки, до прийому їжі, прибирати іграшки тощо.

Якщо дитині ще не виповнилося трьох років, подбайте про те, щоб вона мала хоча б елементарне уявлення про побутове самообслуговування. Якщо дитина опанує ці дії з раннього дитинства, надалі вона виконуватиме їх без нагадувань.

Комунікативні навички

Для періоду раннього віку властиве ситуативно-ділове спілкування. До нього дитина переходить від емоційно-особистісного. Чим відрізняється емоційний контакт від ділового, практичного? Емоційне ставлення — вибіркове та інтимне, тоді як ділове — більш безособове, меншою мірою залежне від звички до контактів із певною людиною. Під час такої взаємодії між двома партнерами з’являється нова ланка — предмет, що відсторонює дитину від того, з ким вона спілкується, і робить спілкування опосередкованим.

Одна з серйозних психологічних причин, через яку дитина складно звикає до умов дитячого садка, полягає в тому, що емоційно-особистісне спілкування не переходить на наступний рівень, тобто не відповідає віку. Відтак виникає протиріччя між емоційно-особистісним спілкуванням удома та ситуативно-діловим спілкуванням, на основі якого педагоги вибудовують взаємодію з дітьми в дитячому садку. Та цього можна уникнути, якщо знати про шкідливі патерни, що стримують розвиток предметно-практичної діяльності, мовлення, пізнавальної активності дитини.

Спілкування, по­в’я­за­не з предметними діями, не може бути лише емоційним. Воно має бути опосередковане словом, співвіднесеним із предметом. Тому говоріть із дитиною, щоб заговорила вона: якщо дитина не чула певного слова, то воно ніколи саме собою не з’явиться в її мовленні. Для того щоб розширити словник дитини, наповніть її життя враженнями — мандруйте, гуляйте, спілкуйтесь. Якщо дитина проводить більшість свого часу в обмеженому просторі, навряд її словниковий запас відповідатиме віковій нормі.

Уміння діяти з предметами

На другому році життя дитини відбувається перехід від простого маніпулювання до якісно нових предметних дій — знаряддєвих. Тобто дитина вчиться використовувати предмети за призначенням. Це дорослі з досвіду знають, що ложка призначена для їжі, а олівець — для малювання. Та малюку не очевидно, як правильно використовувати той чи інший предмет.

Оволодіти предметно-практичною діяльністю дитині дає змогу її здатність наслідувати дії оточення. Наслідування — це не просто гримаси, кривляння. Це складна властивість, що допомагає дитині засвоїти нову дію.

Уміння застосовувати предмети потрібне дитині не лише для того, щоб забезпечувати власні потреби. Воно також обумовлює ще один важливий аспект розвитку дитини — виникнення і становлення гри.

Різниця між предметно-практичною та ігровою діяльністю полягає у тому, що перша націлена на результат, а другу регулюють сюжет і процес дії.

Гра виникає і розвивається на основі предметно-практичної діяльності. Основи гри закладаються у віці до трьох років, і роль дорослого в цьому процесі також визначальна.

Помилково вважати, що будь-яка дитина сама добре вміє гратися і не треба втручатися. Насправді ж дитина раннього віку просто маніпулює іграшками — кидає, стукає, гризе — бо не знає, як їх використовувати. Іноді так може гратися і трирічна дитина, якщо їй не продемонструвати інші варіанти дій з іграшками.

Спочатку розкажіть дитині про призначення іграшки та продемонструйте способи дій із нею: «Дай попити з чашечки ляльці, ведмедику, песику». Покажіть, що однією іграшкою можна гратися по-різному: ляльку можна годувати, умивати, одягати, катати на машинці, вкладати спати тощо.

На початку становлення гри дитина постійно повторює одні й ті самі дії. Прослідкуйте, щоб дитина не «застрягала» на цьому етапі, підкажіть їй, як побудувати послідовний ряд дій, у процесі озвучуйте, що і для чого ви робите, що відбувається. Наприклад, замість безцільного перекладання кубиків можна завантажити їх у машину, привезти на будівництво, звести будиночок і поселити в ньому песика. При цьому пояснюйте зміст і послідовність своїх дій.

Одна з обо­в’я­зкових умов виникнення гри — збагачення дитини різноманітними враженнями. Без цього дитина втрачає основу для розвитку гри — відтворення реалій повсякденного життя в уявній ситуації.

Наступний крок у розвитку гри — це формування в дитини вміння використовувати предмети-замінники. Продемонструйте дитині, що кубик може бути і стільчиком для ляльки, і тарілочкою чи цукеркою тощо. Дитина, яка відкрила для себе можливості заміщення, легко орієнтується в ігровому оточенні, знаходить у ньому все, що їй необхідно для гри. Вміння використовувати предмети-замінники під час ігрової діяльності дитина має опанувати до кінця третього року життя.

Чому важливо розвивати уміння діяти з предметами? Рівень розвитку предметно-практичної діяльності дитини впливає на перебіг адаптації дитини до умов дитячого садка. Коли дитина захоплюється новими іграшками, ігровими діями з ними, то рідше згадує про розлуку з рідними. Завдяки цьому дитина перебуває у позитивному емоційному стані в дитячому садку і загалом швидше й легше пристосовується до нього. Адже цікава іграшка в руках хоча і незнайомого дорослого все одно приваблива. А спілкування з ним про цю іграшку — більш опосередковане. Таке спілкування про предмет у конкретній ситуації має найменший ступінь емоційної близькості, що і дає малюку змогу контактувати у справі з незнайомим дорослим.

Отже, про підготовку дитини до дитячого садка слід потурбуватися завчасно. Формувати в дитини ситуативно-ділову форму спілкування з дорослими і розвивати предметно-практичну діяльність — завдання, яке має стати об’єктом пильної уваги батьків. Адже до дитячого садка швидше звикають діти, які мають ліпше розвинуту провідну діяльність та вміють вибудовувати спілкування з дорослим на основі потреби у співпраці.

Матеріали  електронного журналу Цифрового видавництва Експертус

«Вихователь-методист  дошкільного закладу»  №7,2023

 

 

АЛГОРИТМ

дій за сигналами оповіщення

«Увага всім», «Повітряна тривога»

Порядок дій населення при отриманні сигналу«Увага всім! Повітряна тривога».

1. Перебуваючи вдома:

— ввімкнути телевізор чи радіоприймач aбo уточнити інформацію за допомогою доступних Інтернет-ресурсів i ознайомитися з інформацією про характер тривоги;

— за можливості попередити сусідів i одиноких людей, що мешкають поруч;

— швидко одягнутися та одягнути дітей, перевірити наявність пришитих з внутрішньої сторони одягу у дітей дошкільного віку нашивок, на яких зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, адреса, вік, номери телефонів батьків;

— закрити вікна, вимкнути усі електричні та нагрівальні прилади, перекрити газ, загасити печі, вимкнути світло (автоматичну коробку, рубильник тощо);

— взяти «тривожну валізу» (індивідуальні засоби захисту, запас продуктів i води, особисті документи, кишеньковий ліхтар) та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди чи укриття;

— у разі відсутності в радіусі 500 м від вашого будинку захисної споруди використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком;

— якщо ви не почули сигнал та у вас немає можливості швидко перейти у сховище, перейдіть до більш безпечного місця в квартирі: подалі від вікон, у коридор – за несучі стіни, або у ванну кімнату (але закрийте рушником дзеркало).

2. Перебуваючи на роботі:

— виконати заходи, передбачені на цей випадок Планом дій або Інструкцією, яка розроблена керівництвом та діяти за вказівками керівництва;

— швидко, без паніки зайняти місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні).

 

Найпростіші укриття — це цокольні та підвальні приміщення будинків, підземні паркінги та підземні переходи. У них можна сховатися під час нетривалих обстрілів. Найбезпечніші з них ті, які мають декілька виходів (один з них за межами будівлі).

Зазвичай такі приміщення використовують як магазини, спортзали, склади тощо. Власники мають знати про призначення на період надзвичайної ситуації й бути готовими дати доступ людям. Радимо заздалегідь домовитися про зв’язок із господарями та взяти номери телефонів. Жителі міст з метрополітеном можуть також сховатися на платформах станцій або в переходах.

Сховище — це герметична споруда для тривалого перебування людей у випадку надзвичайної ситуації. Щоб знайти такі приміщення, шукайте позначки «Укриття» чи «Об’єкт цивільного захисту». Також там має бути номер телефону людини, яка в разі небезпеки відчинить двері сховища чи укриття. Якщо його немає, зверніться до представництва місцевої влади по інформацію.

Щоб підготуватися, радимо: уточнити телефоном або на офіційному веб-сайті місцевого органу влади адреси найближчих укриттів; виписати 2-3 адреси найближчих до вас укриттів на випадок, якщо перше укриття, у яке ви прийдете, буде заповнене; заздалегідь вивчити й пройти маршрут до цих споруд; особисто перевірити стан їхньої готовності й повідомити місцевій владі, якщо укриттю потрібен ремонт.

Сигнал «Увага всім» — це протяжне звучання сирен або уривчасті гудки. Сигнал подається гудками заводів і підприємств через гучномовці та гудками транспортних засобів (зокрема, з автомобілів ДСНС, обладнаних гучномовцями).

— Увімкніть телевізор або радіо: офіційне повідомлення передається протягом 5 хвилин після сигнал.

— З повідомлення можна буде дізнатися місце й час виникнення надзвичайної ситуації, її масштаб, імовірну тривалість та порядок дій для безпеки. Прослухали повідомлення — виконуйте інструкції.

— Залишайте телевізор чи радіо увімкненими — цими каналами можуть надходити наступні повідомлення.

— За можливості передайте повідомлення сусідам.

Перед тим, як іти в укриття, перекрийте вдома газ, електрику та воду, зачиніть вікна й вентиляційні отвори. Якщо ви не можете самостійно вийти з приміщення, повідомте про це сусідів. В укриття не можна брати: легкозаймисті речовини; речовини з сильним запахом; громіздкі речі; тварин.

Осіб з дітьми розміщують в спеціально відведеному місці. Людей з поганим самопочуттям розміщують у медичній кімнаті або біля огороджувальних конструкцій і ближче до вентиляції. Важливо облаштувати окреме приміщення для туалету.

У споруді забороняється курити, шуміти, запалювати без дозволу свічки. Необхідно дотримуватися дисципліни та якнайменше рухатися. Перебуваючи в укритті, слідкуйте за оголошеннями по радіо, не покидайте укриття до повідомлення про те, що виходити безпечно. 

ТЕЛЕФОНИ РЯТУВАЛЬНИХ ТА АВАРІЙНИХ СЛУЖБ

112 — Єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги (диспетчер викличе бригаду потрібної служби)

101 — Пожежна служба

102 — Поліція

103 — Швидка медична допомога

104 — Аварійна служба газової мережі

0 800 501 482 —  телефон довіри СБУ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

АПТЕЧКА: ЩО ВАЖЛИВО ВЗЯТИ З СОБОЮ У СХОВИЩЕ

В умовах воєнного стану – важливо мати перевірене зручне сховище, де треба перебувати в оголошений період. Окрім теплих речей та продуктів необхідно взяти з собою аптечку для побутових потреб. Складіть її в спеціальну сумку або косметичку. 

А саме пластирі різних розмірів; активоване вугілля від інтоксикації; препарат для зниження жару; препарат для знеболення; протиалергічний препарат; ліки від діареї; ліки від шлункової інфекції; краплі на випадок інфекційно-запальних захворювань очей; ліки, що ви приймаєте (дозування щонайменше на тиждень) з описом способу застосування та дози; запас масок; термометр.

Якщо ви маєте хронічні захворювання та приймаєте систематичне лікування, не забувайте взяти ліки з собою. 

ЩО РОБИТИ ПІД ЧАС АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ОБСТРІЛІВ СИСТЕМАМИ ЗАЛПОВОГО ВОГНЮ?

— Ракету можна добре помітити та зреагувати, адже залп реактивної установки добре видно. Вночі це яскравий спалах на обрії, а вдень — димні сліди ракет;

— Організуйте постійне спостереження, постійно тримайте в полі зору будівлі, які розташовані поруч і можуть використовуватися як укриття. Після сигналу спостерігача є кілька секунд, щоб сховатися;

— Ховайтеся в підвалі або в іншому заглибленому приміщенні. Вибирайте місце в кутку між несучими стінами та недалеко від вікон і дверей для того, щоб миттєво покинути будинок у разі влучення снаряда;

— Не виходьте з укриття, не перечекавши хоча б 10 хвилин після завершення обстрілу, адже після залпу зазвичай ведеться уточнення результатів стрільби і коригування вогню або зміна позиції.

ЩО РОБИТИ ПІД ЧАС АРТОБСТРІЛІВ?

— Не залишайтеся в підʼїздах, під арками та на сходових клітках. Також небезпечно ховатися в підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки, автозаправних станцій і під стінами будинків із легких конструкцій. Такі обʼєкти неміцні, і ви можете опинитися під завалами або травмуватися;

— Якщо вогонь артилерії, мінометний обстріл, авіаційне бомбардування застали вас на шляху, негайно лягайте на землю, туди, де є виступ або хоча б у невелике заглиблення. Захист можуть надати бетонні конструкції (окрім тих, які можуть обвалитися або загорітися), траншеї, неглибокі підземні колодязі, широкі труби водостоку і канави;

— Закривайте долонями вуха та відкривайте рот — це врятує від контузії, убереже від баротравми;

— Не розбирайте завалів самостійно, чекайте на фахівців з розмінування та представників аварійно-рятувальної служби.

ЩО РОБИТИ ПІД ЧАС ОБСТРІЛУ СТРІЛЕЦЬКОЮ ЗБРОЄЮ?

— Під час стрілянини найкраще ховатися у захищеному приміщенні (наприклад, у ванній кімнаті або самій ванні). Коли це неможливо, варто лягти прикрившись предметами, що здатні захистити від уламків і куль.

— Якщо ви потрапили під стрілянину на відкритому місці, краще впасти на землю та закрити голову руками. Ефективним захистом буде будь-який виступ, навіть тротуар, заглиблення в землі або канава. Укриттям може стати бетонна сміттєва урна або сходинки ґанку. Не намагайтеся сховатися за автомобілями або кіосками, бо вони часто стають мішенями.

— Де б ви не перебували, тіло повинно бути в максимально безпечному положенні. Згрупуйтеся, ляжте в позу ембріона. Розверніться ногами у бік стрілянини, прикривши голову руками та відкривши рот, щоб близький вибух не завдав шкоди барабанним перетинкам. Чекайте, поки стрілянина не вщухне, а пострілів не буде бодай протягом пʼяти хвилин.

— Якщо ваше житло перебуває в зоні регулярних збройних зіткнень, потрібно зміцнити вікна, наприклад, клейкою плівкою. Це допоможе уникнути розльоту уламків скла. Бажано затулити вікна, наприклад, мішками з піском чи масивними меблями.

ЯК ПОВОДИТИСЯ НА БЛОКПОСТАХ

Для виявлення та нейтралізації російських диверсантів, а також ускладнення пересувань російських окупаційних військ по усій країні встановлюються блокпости. Це необхідний захід безпеки, який врятує багато життів.

Щоб уникнути непорозумінь під час проходження процедур контролю, закликаю дотримуватись кількох нескладних правил.

Зокрема, при проходженні блокпоста громадяни мають:

— зменшити швидкість автомобіля;

— завчасно приготувати документи для перевірки;

— вимкнути фари, увімкнути аварійне світло та світло в салоні автомобіля;

— не вести відеозйомку;

— без дозволу військових не виходити з автомобіля;

— чітко відповідати на питання військових;

— бути готовими на вимогу відкрити багажник та оглянути салон автомобіля;

— після огляду та дозволу продовжити рух і не набирати швидкість різко.

У місті за відсутності великої кількості машин та людей на вулицях продовжуйте дотримуватися правил дорожнього руху та поведінки у громадських місцях.

ЩО РОБИТИ У РАЗІ АВАРІЇ НА МЕРЕЖІ ГАЗОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

При виявленні запаху газу в приміщеннях, підвалах, під’їздах, у дворі або на вулиці необхідно:

— повідомити аварійну службу (за номером 104 або 112);

— організувати провітрювання приміщень шляхом відкривання вікон і дверей;

— організувати чергування біля входів у приміщення з метою недопущення заходу до приміщення людей до приїзду бригади аварійної газової служби;

— при прибутті бригади аварійної газової служби діяти за їх вказівками;

— вжити заходів щодо виведення людей із загазованого середовища та при появі відкритого вогню або іскри;

— до прибуття аварійної бригади організувати в приміщенні протяг.

У загазованому приміщенні. Для запобігання виникнення іскріння, яке може призвести до вибуху (загорання газоповітряної суміші), забороняється:

— вмикати і вимикати електричні прилади (освітлення, печі, каміни, праски, телевізори, магнітофони, радіо, дрилі та інші);

— користуватися електричними і акумуляторними ліхтарями, які не мають вибухонебезпечного виконання;

— користуватися електродзвоником;

— дзвонити по телефону;

— виконувати дії з металевими предметами (для виключення удару один об одного);

— користуватися відкритим вогнем (запалювати сірники або запальничку, палити).

На загазованій ділянці місцевості. Для виключення виникнення іскріння, яке може привести до вибуху (загорання газоповітряної суміші), забороняється:

— ставити машини, заводити машини, що стоять, і проїжджати біля загазованого колодязя, газорозподільного пункту, шафного газорозподільного пункту, групової резервуарної установки ближче 15 метрів з підвітряної сторони;

— користуватися електричними і акумуляторними ліхтарями, які не мають вибухонебезпечного виконання;

— виконувати дії з металевими предметами з метою виключення удару один об одного;

— користуватися відкритим вогнем і розводити вогнища ближче 50 метрів від загазованої ділянки місцевості. 

ЩО РОБИТИ У РАЗІ АВАРІЇ НА СИСТЕМАХ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ?

При аваріях на системах життєзабезпечення повідомте про аварію диспетчера житлово-експлуатаційної контори або викличте Службу порятунку за телефоном 101.

При перепадах або відключенні напруги в електричній мережі:

— відключіть електропобутові прилади;

— будьте обережні, використовуючи для освітлення квартири господарські свічки та сухий спирт;

— на вулиці не наближайтеся ближче 5-8 метрів до обірваних або провислих дротів; організуйте охорону місця аварії та негайно зателефонуйте за номером 101;

— якщо дріт упав поблизу вас, віддаліться від небезпечної зони дрібними шажками або стрибками (тримаючи ступні ніг разом), щоб уникнути ураження напругою.

При відключенні води у водопровідній системі:

— закрийте усі відкриті до цього крани;

— для вживання води та приготування їжі використовуйте наявну у продажі питну воду, утримайтеся від вживання води з відкритих водойм.

У випадку відключення центрального парового опалення:

— для обігріву приміщення використовуйте електрообігрівальні пристрої тільки заводського виготовлення. Пам’ятайте, що опалення квартири за допомогою газової або електричної плити може привести до трагедії;

— для збереження в приміщенні тепла заклейте щілини у вікнах та балконних дверях, закрийте їх ковдрами;

— розмістіть всіх членів родини в одній кімнаті, тимчасово закривши інші та одягніться тепліше.

При аварії на газопроводі систем газопостачання та газифікації:

— відчувши у приміщенні запах газу, негайно перекрийте газовий кран;

— не куріть, не запалюйте сірники, не вмикайте світло та електроприлади (найкраще знеструмити всю квартиру, відключивши електроживлення), щоб не викликати вибух;

— провітріть все приміщення, а не тільки загазовану кімнату;

— залишіть приміщення і не заходьте в нього до зникнення запаху газу;

— якщо запах не зникає, терміново викличте аварійну газову службу за телефоном 104.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИЯВИЛИ ПІДОЗРІЛИЙ ПРЕДМЕТ? 

У разі виявлення підозрілого предмета, схожого на вибуховий пристрій, рекомендується:

— негайно припинити роботи у місці (районі) його виявлення;

— проінформувати про знахідку інших осіб, які знаходяться поруч, у разі можливості забезпечити їх евакуацію з небезпечної території;

— не підходити, не торкатися та не пересувати підозрілий предмет;

— знаходячись поблизу нього, утриматися від куріння, користування засобами радіозв’язку (у тому числі мобільним телефоном);

— по можливості позначити або огородити місце знахідки (для огорожі можна використати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки яскравої матерії тощо);

— забезпечити охорону виявленого підозрілого предмета та вести спостереження за ним на безпечній відстані, як зазначено нижче:

— повідомити про знахідку у будь-який місцевий орган виконавчої влади або чергову службу правоохоронних органів за номером 102, надавши необхідну інформацію (місце розташування підозрілого предмету, дату і час його виявлення);

— у разі залишення підозрілого предмета невідомою особою, свідком чого Ви стали, максимально запам’ятати її зовнішність, одяг, автотранспорт та його номерні знаки;

— обов’язково дочекатися прибуття представників правоохоронних органів, знаходячись на безпечній відстані від місця знахідки.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО Є ЗАГРОЗА ОБВАЛУ БУДИНКУ?

Якщо ви почули сильний вибух і перебуваєте у будівлі або відчули, що будівля втрачає стійкість, деформується:

— Тікайте. Якомога швидше залиште будівлю. Якщо є можливість, захопіть гроші й документи;

— Використовуйте сходи. Не заходьте у ліфт;

— Повідомте інших людей, що перебувають у будівлі, про загрозу обвалу; 

— Не створюйте тисняву у дверях під час евакуації. 

— На вулиці відійдіть на безпечну відстань від будівлі. Зупиняйте тих, хто збирається стрибнути з балконів і вікон. 

Якщо можливості залишити будівлю немає:

— Займіть найбільш вигідну позицію: це може бути отвори дверей, кути (якщо в куті стоїть стіл, можна сховатися під ним), місце під балками, каркасами;

— Тримайтесь подалі від вікон, не виходьте на балкон;

— За можливості перекрийте воду, газ, знеструмте приміщення. 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТРАПИВСЯ ЗАВАЛ У ЗРУЙНОВАНОМУ БУДИНКУ

— покличте на допомогу;

— якщо хтось відгукнувся, повідомте, де ви знаходитесь і що з вами сталося.

Спокійно чекайте, поки розберуть завал.

— якщо вас ніхто не чує, спробуйте вивільнити руки і ноги;

— відтак роздивіться, якими предметами вас завалило;

— якщо вони не надто важкі, обережно почніть розбирати завал. Намагайтеся не зачепити те, на чому все тримається;

— якщо не бачите, чим вас завалило, або предмети, які на вас впали, дуже важкі, терпляче кличте на допомогу кілька годин;

— якщо ніхто не чує, почніть дужче розбирати завал;

— звільнившись, огляньте себе. Якщо необхідно, надайте собі першу допомогу: зупиніть кровотечу, зафіксуйте зламану кінцівку;

— якщо не маєте змоги вибратися з будинку, намагайтесь сповістити про себе (якщо є можливість, скористуйтесь телефоном мобільного зв’язку, стукайте по трубах і батареях опалення, голосно кличте на допомогу);

— очікуючи допомоги, намагайтесь уникнути переохолодження: при можливості  постеліть щось на підлогу, ляжте на бік, підклавши під себе руку, коліна підтягніть до грудей.

ЩО РОБИТИ У РАЗІ ВІДСУТНОСТІ ВОДОПОСТАЧАННЯ?

При неможливості використання питної води з джерел централізованого водопостачання у населених пунктах, потрібно використовувати питну воду з бюветів та інших джерел нецентралізованого водопостачання (колодязів, шахтних криниць), пунктів розливу питної води (в тому числі пересувних) при їх наявності, фасовану бутильовану воду та воду в ємностях для індивідуального користування. 

Зберігати воду питну потрібно у закритих ємностях. При цьому обов’язково позначити бірками з позначеннями «Вода знезаражена для пиття», «Вода для технічних потреб», «Вода для господарських потреб». Як правило, роблять 2-3-добовий запас.

Вода з відкритих водойм  використовується тільки для технічних цілей.

Для пиття та приготування їжі потрібно воду кип’ятити. Кип’ятіння є ефективним методом знезаражування води (треба кип’ятити не менше 10 хвилин від моменту закипання), але навіть при зберіганні її у чистій і добре закритій ємності термін придатності не перевищує однієї доби.

ЩО РОБИТИ У ВИПАДКУ РАДІАЦІЙНОЇ АВАРІЇ?

Якщо у вашій місцевості трапиться радіаційна надзвичайна ситуація, вам необхідно залишатися в приміщенні або негайно зайти до нього, якщо ви перебуваєте на вулиці. Це найбезпечніша дія, яку ви можете зробити. 

— Зайдіть в укриття, підвал або в середину будівлі. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі.

— Заберіть всередину домашніх тварин.

— Закрийте та заблокуйте всі вікна та двері в приміщенні.

— Слідкуйте за повідомленнями від рятувальників ДСНС, поліції, місцевої влади.

Знезараження себе

— Зніміть верхній шар одягу. Так ви позбудетеся до 90% радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримайте його подалі від людей і домашніх тварини. 

— Помийтесь. Якщо така можливість є, прийміть душ з милом, голову помийте шампунем. Не використовуйте кондиціонери для волосся, оскільки вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на вашому волоссі. Не тріть і не подряпайте шкіру, аби радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани. Якщо можливості прийняти душ немає, вимийте з милом під проточною водою руки, обличчя та відкриті частини вашого тіла. Якщо доступу до води немає, скористайтеся вологими серветками, вологою тканиною. Зверніть особливу увагу на ваші руки й обличчя протріть повіки, вії, вуха.

— Одягніть чистий одяг.

— Допоможіть вашим рідним і близьким зробити всі вищеперераховані пункти.  За можливості робіть це в рукавичках і масці чи респіраторі.

Безпека харчових продуктів та питної води в радіаційній надзвичайній ситуації 

Безпечною є їжа з герметичних контейнерів (консерви, банки, пляшки, коробки тощо). Також безпечною є їжа, яка зберігалася у холодильнику або морозильній камері. Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою тканиною або чистим рушником. Перед використанням протріть кухонне приладдя вологою тканиною або чистим рушником. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин.

Безпека корму для домашніх тварин

Так само, як і їжа людей, корм для домашніх тварин у герметичних контейнерах  (консерви, банки, пляшки, коробки тощо) буде безпечним для їжі. Витріть миски і килимки для домашніх тварин вологою тканиною або рушником. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин.

Безпека води

Допоки рятувальники чи влада не повідомляють про безпеку водопровідної води, доти лише вода в пляшках залишатиметься не забрудненою. Упаковка захищає рідину всередині від радіоактивних речовин.

Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин. Тож майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах. Напої у холодильнику теж безпечні для вживання.

Вода в інших ємностях у вашому домі, таких як унітаз або водонагрівач, не буде містити радіоактивних речовин.

Водопровідну або колодязну воду для можна використовувати для миття себе та упаковок їжі і води.

Навіть якщо водопровідна вода забруднена, ви все одно можете використовувати її для знезараження. Будь-який радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі або підземні води, буде розбавлятися водою до дуже низького рівня і буде безпечним для миття шкіри, волосся та одягу.

ЩО РОБИТИ, КОЛИ ЧУТНО СИГНАЛ СЛІДУВАТИ В УКРИТТЯ?

ЩО РОБИТИ  У РАЗІ ХІМІЧНОГО УРАЖЕННЯ?

Хімічні сполуки, можуть подразнювати очі, слизові оболонки, шкіру та дихальні шляхи, може виникати утруднення дихання — кашель, виділення мокротиння, іноді і з домішками крові, нежить, відчуття сухості в горлі, осиплість голосу, нежить, носова кровотеча, біль у грудях.

При подразненні слизової оболонки очей — почервоніння, запалення, набряклість, помутніння рогівки, ураження райдужної оболонки очей. При гострих отруєннях — головний біль, запаморочення, загальна слабкість.

Хімічне забруднення також може ускладнити хронічні захворювання легенів, такі як астма та емфізема. Як захиститися?

В приміщеннях:

— провести герметизацію приміщення: щільно закрити вікна і двері, димоходи, вентиляційні люки;

— вхідні двері «зашторити», використовуючи будь-яку щільну тканину;

— заклеїти щілини у вікнах і стиках рам плівкою, лейкопластиром;

— при появі запаху використовувати засоби захисту органів дихання — можна використати ватно-марлеву повʼязку змочену 2%-м розчином питної соди.

Поза приміщенням:

— при необхідності (наявність запаху) захистити органи дихання засобами індивідуального захисту;

— не перебувати в понижених ділянках місцевості — долинах, ярах, тощо;

— не перебувати довго в підвалах  і в напівпідвальних приміщеннях;

— намагатись знаходитись на підвищеннях;

— слідкувати за  напрямком вітру.

При ускладнені ситуації (при зміні напрямку вітру) визначити маршрут виходу із зони потенційної хімічної небезпеки (виходити в сторону, перпендикулярну напрямку вітру) та якнайшвидше покинути цю зону.

При сприятливій зміні вітру після виходу із зони забруднення або отриманні сигналу про закінчення хімічної небезпеки:

— відкрити вікна і двері, провітрити приміщення;

— змінити верхній одяг;

— прийняти душ або вимити відкриті частини тіла з милом;

— виключити будь-які фізичні навантаження.

Продукти харчування (овочі та фрукти) промити слабким (2%) мильно-содовим розчином.

ЯК НАДАВАТИ ПЕРШУ ПСИХОЛОГІЧНУ ДОПОМОГУ?

Алгоритм надання першої психологічної допомоги, який складається з п’яти кроків, під умовною назвою «5В». Це означає: «Впізнати —  Визнати — Відреагувати — Відскерувати — Відстежити».

Крок перший. «Впізнати» Помітити та впізнати ознаки розладу, підійти до людини, висловити занепокоєння, запропонувати розмову.

Оберіть час і місце, де б вам не заважали провести розмову. Пропозиція поговорити, коли навколо багато людей, — не найкраща ідея. Знайдіть місце, де ви перебуватимете сам на сам, і лише тоді проведіть діалог. 

Крок другий. «Визнати» Неосудливо вислухати, розпитати, уточнити. 

На цьому етапі ми приймаємо досвід людини та показуємо їй нашу готовність бути поруч з нею і слухати. Коли вона дала згоду поговорити з вами, запитайте її про почуття, симптоми і думки. Поцікавтеся, що людина відчуває і скільки часу це триває, що саме вона помітила за собою та що про це думає. 

Вона може звинувачувати себе в розладі чи неспроможності подолати цей стан. На цьому етапі варто запевнити її, що психічні розлади — це такі ж самі захворювання, що потребують лікування та корекції, і людина не може бути в цьому винною. 

Крок третій. «Відреагувати» Запропонувати підтримку та допомогу, надати інформацію, заохотити до самодопомоги та пошуку додаткової підтримки.

Коли ми розпитали, вислухали, уточнили, встановили ближчий контакт і довіру, ми пропонуємо допомогу, знайомимо з потрібною інформацією, спонукаємо до методів самодопомоги або звернень по додаткову допомогу. При цих станах типовим може бути відчуття безнадії. Тому варто бути готовими до слів на кшталт «мені нічого не допоможе».  

Запитайте, чи знає вона, що з нею відбувається і чи хотіла б дізнатися більше. Якщо так — надайте їй цю інформацію. Запитайте, чи потрібна їй допомога від вас, чи хотіла б вона мати якусь сторонню допомогу, можливо, фахівців. Запропонуйте методи самодопомоги. 

Крок четвертий. «Відскерувати»  Запропонувати звернутися за фаховою допомогою.

Якщо несприятливий стан триває більше двох тижнів, якщо він негативно впливає на повсякденне життя, якщо людині важко функціонувати, виникають проблеми на роботі та у спілкуванні з іншими — дуже важливо скерувати людину звернутися по фахову допомогу. 

Крок п’ятий. «Відстежити» Звернути увагу на стан людини, з’ясувати, чи зверталася людина до фахівців та яким був результат, надати додаткову підтримку у разі потреби. 

Після того, як ми надали допомогу, підтримали, порекомендували, куди звернутися, ми звертаємо увагу на стан колеги, з’ясовуємо, чи звертався/зверталася він/вона до фахівця, яким був результат, чи потрібна якась додаткова підтримка. 

ЯК ДОПОМОГТИ ЛЮДИНІ, ЯКА ПЕРЕЖИВАЄ ПАНІЧНУ АТАКУ?

У багатьох людей в житті буває лише один-два напади паніки, і проблема минає, можливо, коли закінчується стресова ситуація. Але якщо у вас періодичні, несподівані напади і ви відчуваєте постійний страх перед наступним, може виникнути стан, який називається панічним розладом.

Панічна атака — це раптовий епізод сильного страху, що зумовлює важкі фізичні реакції, без реальної небезпеки чи видимої причини. Коли трапляються напади паніки, ви можете подумати, що втрачаєте контроль, переживаєте серцевий напад або навіть помираєте.

Причини панічних атак:

— спадковість;

— стресова ситуація (переїзд, подружній конфлікт, операція, нові обов’язки чи фізична хвороба, смерть близької людини);

— травматична подія (сексуальне насильство або серйозна аварія);

— темперамент, чутливий до стресу або схильний до негативних емоцій;

— зміни у роботі певних ділянок мозку;

— куріння або надмірне споживання кофеїну;

— історія дитячого фізичного або сексуального насильства.

Панічні атаки зазвичай починаються раптово, без попереджувальних ознак. Вони можуть завдати удару будь-коли — за кермом автомобіля, у торговельному центрі, під час засинання або ділової зустрічі.

Коли варто звернутися до лікаря? Якщо у вас були симптоми панічної атаки, якомога швидше зверніться по медичну допомогу. Панічні атаки хоча й спричиняють сильний дискомфорт, але не загрожують життю. Проте з ними важко впоратися самостійно, крім того, вони можуть посилитися без лікування.

Симптоми панічної атаки можуть також нагадувати симптоми інших серйозних проблем зі здоров’ям, наприклад, серцевий напад, тому важливо звернутися до сімейного лікаря, щоб виключити такі ризики.

Ускладнення панічних атак:

— розвиток специфічних фобій (наприклад, страх керування автомобілем або виходу з дому);

— часті звернення по медичну допомогу через погане самопочуття;

— уникання певних соціальних ситуацій;

— проблеми на роботі чи в школі;

— депресія, тривожні розлади та інші психічні розлади;

— підвищений ризик вчинення самогубства;

— зловживання алкоголем або іншими речовинами.

Люди, які стикалися з панічними розладами, також можуть переживати агорафобію.Це страх відкритого простору й натовпу, адже перебування в таких місцях або ситуаціях може спровокувати панічну атаку. Люди з агорафобією намагаються не виходити за межі оселі наодинці, не відвідувати супермаркети, уникати подорожей певними видами транспорту, можуть боятися переходити мости, їздити в ліфті тощо.

Допомога і профілактика:

— зрозумійте причини тривоги, паніки й агорафобії;

— визначте ситуації, яких ви уникаєте чи боїтеся;

— оцініть природу конкретних симптомів, їх частоту і важкість, а також обставини, за яких виникає паніка;

— з’ясуйте, чи є супутні фактори (депресія, інші тривожні стани, вживання психоактивних речовин тощо).

Рекомендовано:

— практики для розслаблення м’язів;

— релаксація за допомогою дихальних вправ;

— навчитися розпізнавати власні ознаки стресу та визначити разом зі спеціалістом ефективні техніки для їх послаблення.

ЯК КОРЕГУВАТИ РІВЕНЬ СТРЕСУ В ОРГАНІЗМІ ЗА ДОПОМОГОЮ ВПРАВ

Наше тіло — дуже розумна саморегулювальна система, яка здатна підтримувати більш-менш стабільний стан під натиском зовнішніх подразників. Та все ж, організм чи не кожного українця переживає зараз стрес. Поговорімо про те, як із ним впоратися та як контролювати його рівень у побутових ситуаціях.

Коли ми відчуваємо виклик і загрозу, нервова система реагує викидом гормонів, які готують тіло до прийняття надзвичайних заходів. Так існує еустрес («хороший» стрес, який мобілізує наш організм та допомагає вижити в небезпечній ситуації) та дистрес («поганий» та тривалий стрес, який виснажує організм і зриває механізми адаптації). 

Нижче ви знайдете кілька вправ, які допоможуть вам контролювати рівень свого стресу, коли ви відчуваєте, що більше не можете справлятися із ним. 

— Таємний таппінг. Робочою областю для цієї вправи є останні фаланги пальців на правій та лівій руках. Натискаючи великим пальцем на фаланги, ми стимулюємо нервові закінчення. Ці імпульси пригнічують активність амигдали (або ж мигдалеподібного тіла) — мозкового центру, який відповідає за тривожність. Тож по черзі натискайте на подушечки кожного пальця, поки не відчуєте, що заспокоїлися. 

— Метелик. Схрестіть долоні, зачепившись великими пальцями — на кшталт метелика. Прикладіть долоні до грудей та по черзі легенько й ритмічно пристукуйте по ключиці. Через внутрішні вібрації ви будете чути ці звуки як гучне серцебиття, і саме це заспокоюватиме вас. Продовжуйте цю вправу, поки не відчуєте, що ваше дихання вирівнялося.  Відбувається взаємодія на виходи черепних нервів, які отримують перехресні сигнали. Амигдала зменшує свою активність, префронтальна зона активується, мозок переходить в більш адаптивний режим. 

— Протитривожне дихання. Ця техніка — з групи дихальних вправ. Для її виконання вам знадобиться будь-який квадратний чи прямокутний предмет, який ви бачите перед собою (двері, стіна, будинок тощо).

Супроводжуйте поглядом з першого кута до другого (на рахунок «1»), з другого до третього (на рахунок «2»), з третього до четвертого (на рахунок «3») і з четвертого назад до першого (на рахунок «4») — і так по колу. На рахунок «1» почніть вдих, продовжуйте вдихати повітря через ніч до рахунку «4». Після того знову на рахунок «1» почніть видихати до «4». За рахунок штучного вповільнення вашого дихання ви даєте мозку зрозуміти, що ви в безпеці і зараз можна розслабитися. 

Цю вправу варто робити під час сильної тривоги. При помірній тривозі його варто робити двічі-тричі на день — у такому випадку протитривожний захист виникає завдяки накопичувальному ефекту. 

— Безпечне місце. Це вправа на уяву, яка дозволяє вам відволіктися від того, що відбувається зараз, і уявити себе у безпечному місці, де ви почуваєтеся комфортно та затишно. Заплющіть очі та уявіть собі це місце у всіх деталях, спробуйте почути звуки, які лунають звідти, запахи тощо.

Важливо виконувати цю вправу тоді, коли ви перебуваєте у відносній безпеці, адже вам необхідно буде заплющити очі та максимально відволіктися від усього, що відбувається навколо вас. Переконайтеся, що поруч є людина, якій ви можете довіряти.

— Сканування тіла. Техніка, спрямована на розвиток стійкої та гнучкої уваги. Освоєння усвідомленості має на мету, що ви навчитеся спрямовувати увагу на те, що відбувається у цей момент в тілі, органах чуттів та думках.

Зосередьтеся на кожній клітинці свого тіла починаючи від маківки і закінчуючи п’ятами. Заплющіть очі, перед цим переконавшись у власній безпеці. Спробуйте відчути своє чоло, очі, ніс, губи, підборіддя, шию. Відчуйте свої плечі та сильні руки, спостерігайте за тим, як ваші легені самостійно дихають і ваша грудна клітина підіймається та опускається. Продовжуйте так до самого низу.

— Прогресивна м’язова релаксація. Техніка, спрямована на роботу м’язів. Важко розслабитися, коли м’язи буквально напружені. Це заважає і дихати вільно, і мати свіжу голову. Техніку краще виконувати наодинці у спокійному місці, або перед сном. 

Напружте усі м’язи та протримайте цей стан якомога довше, а потім різко розслабте усе тіло. За інерцією м’язи розслабляються ще більше. Коли у крові багато стресових гормонів, то вегетативна система вмикається і починає їх перепрацьовувати. М’язи також залучені в цей процес, тому часом у нас болить спина, затискає шию, з’являється відчуття дискомфорту тощо. 

Ці вправи допомагають впоратися зі стресом тут і зараз. Проте якщо ви відчуваєте, що ви не можете самостійно здолати хвилю страху та безпоміччі, поговоріть про це із близькою людиною або зверніться до фахівців, які зараз оперативно надають першу психологічну допомогу онлайн. 

ЯК ПОБОРОТИ ТРИВОЖНІСТЬ ТА ЗАНЕПОКОЄННЯ

Страх, переживання та стрес — нормальна та зрозуміла реакція на бойові дії.

Ми не можемо займатися тим, до чого ми звикли, і не знаємо, коли життя повернеться до «довоєнного». Невизначеність і неможливість контролювати та постійні переживання за своє життя крокують поруч із комендантським часом, оголошеннями порітряної тривоги, пошуком укриття, страхом за рідних і близьких.

Це все може призвести до розладів сну, проблем із концентрацією, депресивного та тривожного розладів, панічних атак.

Це нормально — почуватися не в тонусі, пам’ятайте про це. Ось поради як зменшити стрес та полегшити паніку:

— Зосередьтеся на тому, що ви можете контролювати. У час коли наші плани руйнуються і ми не можемо нічого спланувати, важливо залишатися при чомусь стабільному. Зробіть усе можливе, щоб підготуватися: складіть тривожну валізку, зробіть запаси їжі, технічної та питної води. Чіткі поради як діяти у разі надзвичацної ситуації ось тут: https://dovidka.info/

— Тримайте руку на пульсі новин, але без одержимих перевірок. Важливо розуміти яка ситуація в країні, щоб знати як поводитися і чого очікувати. Та намагайтеся не перевіряти новини щохвилини — це підвищить панічні настрої і відчуття страху за життя і здоров’я як власне, так і близьких.

— Подбайте про поживні харчі тривалого зберігання. Зробіть триденний продуктовий запас для дому. За потреби, їх можна взяти з собою в укриття. Бажано, щоб ці продукти не потребували багато води для приготування. 

Правильне харчування позитивно впливає на ваше психічне здоров’я, адже від спожитої їжі залежить те, як працює наш мозок, як у ньому утворюються нейромедіатори, за допомогою яких нейрони «спілкуються» між собою, та як працює наша імунна система. 

— Намагайтеся дотримуйтеся режиму сну. Поки людина спить, у неї відновлюється імунітет, здійснюється синтез гормонів (мелатонін виробляється вночі, а кортизол вранці) та виводяться токсини з організму. В тривожні часи воєнних дій і постійних загроз заснути може бути важко. Але не забувайте про таку ніби й тривіальну, проте важливу процедуру як сон.

— Не забувайте рухатися. Навіть якщо ви переховуєтеся в укритті, можна прогулюватися по периметру чи на одному місці, робити мінімальні фізичні вправи. Це допоможе впоратися зі стресом, тривогою та панічними настроями, адже під час фізичного навантаження виділяється ендорфін. Також фізична активність відволікає від нав’язливих негативних думок і допомагає зосередитися на будь-чому іншому. 

— Залишайтеся на зв’язку з близькими. Неважливо як близько або далеко знаходяться ваші близькі та як часто ви з ними спілкуєтеся, намагайтеся підтримувати з ними зв’язок. Також якщо ви почуваєтеся самотньо, не соромтеся зателефонувати сусідам і гуртуватися разом.

— Допомагайте іншим. Добрі справи, волонтерство та допомога іншим допоможе почуватися краще. Організовуйте пункти видачі чаю для захисників, віддайте речі першої необхідності переселенцям з інших міст, підтримуйте українську армію фінансово, комунікуйте з іноземними друзями про перебіг ситуації в Україні та як вони можуть вплинути на свої уряди в інших країнах, аби підтримати Україну тощо. 

Пам’ятайте, це нормально — відчувати занепокоєння і паніку, коли світ навколо вас нестабільний.

ПЕРША ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА В ПОЛІ

У світі відбуваються різні тривожні події, такі як війни, стихійні лиха,

нещасні випадки, пожежі та міжособистісне насильство (наприклад, сексуальне насильство). Страждати від них можуть  сім’ї або цілі громади. Внаслідок таких лих, люди можуть втратити свої домівки або близьких, стати відокремленими від сім’ї та громади, або можуть стати свідками насильства, руйнування чи смерті.

Люди переживають такі події по-різному. Багато людей можуть бути пригніченими, спантеличеними, відчувати страх та тривогу, заціпеніння або відстороненість.  У кожного така реакція проявляється по-різно, на це може впливати: характер людини, серйозність подій, які вона переживає, підтримка з боку інших тощо. 

Кожна людина має сили та здібності, які допомагають їй впоратися з життєвими труднощами. Однак деякі люди особливо вразливі у кризовій ситуації та  можуть потребувати додаткової допомоги. У групі ризику можуть бути діти, старші люди, люди з інвалідністю та інші. 

Якщо ви здійснюєте першу психологічну допомогу:

— надавайте практичну допомогу та підтримку, яка не заважає;

— оцініть потреби і проблеми;

— допоможіть людям у задовольнити основні потреб (їжа, вода, інформація); 

— вислухайте людину, проте не тисніть на неї;

— допоможіть людям підключитися до соціальної підтримки;

— захистіть людей від подальшої шкоди;

Можуть траплятися ситуації, коли комусь потрібна набагато ширша підтримка, ніж перша психологічна допомога, особливо коли настає кризова ситуація.  Важливо знати межі та отримувати допомогу від інших, наприклад медичного персоналу. 

Кому обов’язково потрібна буде додаткова допомога для порятунку життя:

— людині з серйозними травмами, небезпечними для життя, які потребують невідкладної медичної допомоги;

— люди, які настільки засмучені, що не можуть піклуватися ні про себе, ні про своїх дітей;

— люди, які можуть нашкодити собі;

— люди, які можуть завдати шкоди іншим.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ЗАСПОКОЇТИСЯ ПІД ЧАС ВОЄННИХ ДІЙ?

Під час критичної ситуації, яка сталася внаслідок ведення бойових дій, не можна тиснути на дитину, змушувати її розповідати в деталях, що сталося та як вона себе почуває. 

Перша психологічна допомога дітям надається під час надзвичайної ситуації або відразу після кризи. 

В кризовій ситуації діти реагують не так, як дорослі. Вони мають конкретні потреби залежно від віку та їхнього розташування. Діти Вразливі до несприятливих наслідків через те, що вони маленькі та соціально і емоційно прихильні до батьків чи опікунів. 

Яким дітям потрібна перша психологічна допомога? Перш за все, вона потрібна не всім. Як і дорослі, деякі діти дуже добре переносять важкий досвід. 

Ваша тактика: спостерігай, слухай, пов’язуй. Більшість дітей добре відновлюються, якщо вони об’єдналися з батьками чи вихователями.  

Техніка безпеки дітей під час новорічних свят та зимових канікул

1. Під час канікул, перебуваючи на ву­лиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху, чітко виконувати правила дорожнього руху:

- рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку;

- за межами населених пунктів, рухаю­чись узбіччям чи краєм проїзної час­тини, йти назустріч руху транспорт­них засобів;

- переходити проїзну частину тільки на пішохідних переходах, а у разі їх від­сутності — на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;

- виходити на проїзну частину з-за транспортних засобів, упевнив­шись у відсутності інших транспорт­них засобів, що наближаються;

- чекати транспортний засіб тільки на посадкових майданчиках (зупин­ках), тротуарах, узбіччях, не створю­ючи перешкод для дорожнього руху;

- у разі наближення транспортного за­собу з увімкненим проблисковим ма­ячком червоного чи синього кольору або зі спеціальним звуковим сигна­лом треба утриматися від переходу проїзної частини або негайно зали­шити її;

- категорично забороняється вибігати на проїзну частину, влаштовувати ігри на проїзній частині або поблизу неї, переходити проїзну частину поза пішохідним переходом або встанов­леними місцями;

- по проїзній дорозі на велосипеді ру­хатися дозволяється тільки дітям, які досягли 16 років; мопеди й велоси­педи мають бути обладнанні звуко­вим сигналом і світлоповертачами: спереду — білого кольору, по боках — оранжевого, ззаду — червоного; на голові у водія має бути захисний шолом; необхідно чітко дотримува­тись правил дорожнього руху;

- водіям мопедів і велосипедів заборо­няється: керувати транспортом з не­справним гальмом, звуковим сигна­лом, у темну пору доби; рухатися по автомагістралях, коли є поряд ве­лосипедна доріжка; рухатися по тро­туарах і пішохідних доріжках; їздити, не тримаючись за руль, та знімати ноги з педалей; перевозити пасажи­рів; буксирувати інші транспортні засоби;

- на інших засобах для катання (скейт-борд, самокат, ролики тощо) обирати місце на дитячих майданчиках та ін., на проїзну частину виїжджати забо­ронено;

- перебувати поблизу залізничних ко­лій дітям без супроводу дорослих за­боронено;

- учні, користуючись тран­спортним засобом, повинні сидіти або стояти тільки в призначених для цього місцях, тримаючись за пору­чень або інше пристосування.

       2. Під час канікул, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих устано­вах, приміщеннях, транспорті, діти повинні чітко виконувати правила пожежної безпеки:

 - забороняється брати з собою вог­ненебезпечні предмети, які можуть спричинити пожежу (запальнички, сірники, петарди, бенгальські вогні, феєрверки, сигарети, легкозаймисті речовини, вогнепальну рідину то­що);

- дозволяється користуватися газовою плитою вдома тільки із спеціалізова­ним електричним приладом для вми­кання під наглядом дорослих;

- забороняється використовувати ві­конниці на вікна для затемнення приміщень і застосовувати горю­чі матеріали; зберігати бензин, газ та інші легкозаймисті горючі рідини, приносити їх до приміщення;

- забороняється застосовувати предме­ти оформлення приміщень, декорації та сценічне обладнання, виготовлене з горючих синтетичних матеріалів, штучних тканин і волокон (піноплас­ту, поролону, полівінілу тощо);

- забороняється застосовувати відкри­тий вогонь (факели, свічки, феєрвер­ки, бенгальські вогні тощо), вико­ристовувати хлопавки, застосовувати дугові прожектори, влаштовувати світлові ефекти із застосуванням хі­мічних та інших речовин, які можуть викликати загоряння; установлювати стільці, крісла тощо, конструкції, які виконано з пластмас і легкозаймис­тих матеріалів, а також захаращувати предметами проходи та аварійні ви­ходи;

- у жодному разі не брати на вулиці чи в іншому місці незнайомі чи чужі предмети, які носять характер побу­тової техніки, не вмикати їх у розетку вдома чи в інших приміщеннях, усе це може призвести до вибуху та над­звичайної ситуації;

- не наближатися до електроприладів, музичної апаратури, які живляться струмом. Користуватись електропри­ладами тільки в присутності батьків, сухими руками. У разі виявлення обі­рваних проводів, неізольованої про­водки, іскріння проводки негайно повідомити дорослих; - не скупчуватися біля проходів у гро­мадських установах, входах та вихо­дах, у приміщеннях вестибюлю;

- беручи участь у масових заходах, не кричати, не свистіти, не бігати, не стрибати, не створювати травмо-небезпечних ситуацій у приміщенні, дотримуватися правил пожежної без­пеки;

- у разі пожежної небезпеки: наявнос­ті вогню, іскріння, диму — негайно вийти на повітря (за двері, балкон) і покликати на допомогу. Викликати службу пожежної охорони за номе­ром 101, назвавши своє ім'я, прізви­ще, коротко описавши ситуацію: на­явність вогню, диму, кількість людей у приміщенні, свій номер телефону;

- при появі запаху газу в квартирі, при­міщенні в жодному разі не вмикати електроприлади, не користуватися стаціонарним чи мобільним телефо­ном, відкрити вікна, двері, перевірити приміщення, вимкнути газову плиту, якщо вона була включена й вийти з приміщення; покликати на допо­могу дорослих, негайно повідомити в газову службу за номером 104 чи 101 пожежну охорону, назвавши своє ім'я, прізвище, свій номер телефону, коротко описавши ситуацію.

       3. Під час канікул, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих устано­вах, громадських місцях, приміщен­нях, транспорті тощо, діти  повинні чітко виконувати правила з попередження нещасних випадків, травмування, отруєння тощо:

- під час канікул забороняється набли­жатися та перебувати біля водоймищ без супроводу дорослих для запо­бігання утоплення дітей, особливо, коли вода покрита кригою — катего­рична заборона виходити на лід для попередження провалення під лід;

- категорично забороняється наближа­тися й перебувати біля будівельних майданчиків, кар'єрів, у покинутих напівзруйнованих будівлях для за­побігання обрушень будівельних ма­теріалів й попередження травм і за­гибелі;

- категорично забороняється вживати алкоголь, наркотичні засоби, тютюно­ві вироби, стимулятори;

- категорично забороняється вживати в їжу гриби;

- категорично забороняється брати в руки, нюхати, їсти незнайомі дикі рослини чи паростки квітів, кущів, дерев, що може призвести до отру­єння;

- пересуватися обережно, спокійно. Беручи участь в іграх, не створюва­ти хаотичний рух, не штовхатись, не кричати. На вулиці бути обереж­ним, дивитись під ноги, щоб не впас­ти в яму чи у відкритий каналізацій­ний люк;

- не підходити на вулиці до обірваних, обвислих проводів, або проводів, які стирчать, а особливо, якщо від них іде гудіння — проводи можуть бути ще підживлені електрострумом;

- не можна підходити до щитових, за­лазити на стовпи з високовольтними проводами, можна отримати удар електрострумом від високовольтних живлень за 5 метрів;

- бути обережним на дитячих май­данчиках, у парках відпочинку: спо­чатку переконатись, що гойдалки чи атракціони, турніки, прилади справні, сильно не розгойдуватись й не роз­гойдувати інших, щоб не призвести до травмування, падіння;

- не виходити на дах багатоповерхівки для попередження падіння з висоти;

- не підходити до відкритих вікон, мити вікна тільки в присутності до­рослих, не нахилятись на перила, парапети сходинок для запобігання падіння дітей з висоти;

- не спускатись у підвали будинків чи інші підземні ходи, катакомби, бом­босховища: там може бути отруйний газ;

- не контактувати з незнайомими тва­ринами для запобігання укусів хво­рих на сказ тварин;

- застосовувати всі знання й правила, отримані на уроках ОБЖ, виховних годинах, навчальних уроках.

       4. Заходи щодо запобіган­ня захворювань на грип, інфекційні, кишкові захворювання, педикульоз тощо:

- при нездужанні не виходити з дому, негайно викликати лікаря — не заражати інших людей;

- хворому виділити окреме ліжко, по­суд, білизну; - приміщення провітрювати постійно;

- у разі контакту з хворим, одягати марлеву маску;

- хворому дотримуватись постільного режиму;

- вживати заходів профілактики: їсти мед, малину, цибулю, часник; чітко дотримуватися рекомендацій лікаря;

- постійно мити руки з милом перед їжею; - не їсти брудних овочів і фруктів, ре­тельно їх мити, обдавати окропом;

- для запобігання захворювань на пе­дикульоз регулярно мити голову; до­вге волосся в дівчат має бути зібране в зачіску, не користуватися засобами особистої гігієни (розчіскою) інших осіб, а також не передавати свої за­соби гігієни іншим. Не міряти й не носити чужий одяг, головні убори, а також не передавати іншим свій одяг;

- не вживати самостійно медикаментів, медичних препаратів, не рекомендо­ваних лікарем;

- у разі якщо ви почуваєте себе погано, а дорослих немає поряд, викликайте швидку медичну допомогу за номе­ром 103, описавши свій стан, назвав­ши номер свого телефону, домашню адресу, прізвище, ім'я, обов'язково зателефонуйте батькам.

1.При встановленні ялинки необхідно:

1.1 розмістити її  на стійкій основі, на підставці; в посудині  з піском, так щоб вона не перешкоджала виходу з приміщення, знаходилась на відстані не менше півметра від систем опалення, телевізорів,  приймачів,  легкозаймистих матеріалів;

1.2.  для прикрашення  ялинки  застосовуйте електричні гірлянди тільки  ліцензійного  виготовлення;

1.3. лампи гірлянди закріплюйте надійно; обов’язково перевірте  справність електричного  проводу та його  ізоляцію;

1.4. не слід прикрашати ялинку  легкозаймистими іграшками і прикрасами. Категорично забороняється  для прикраси ялинки  використовувати  свічки, відкритий вогонь.  

Шановні громадяни, пам’ятайте, щоб зберегти  своє  життя та майно від вогню необхідно:

- бути обережним  під час використання відкритого вогню;

- не залишати  без нагляду ввімкненими газові та електроприлади;

- стежити за справністю газового або пічного  опалення;

- забезпечити свою домівку первинними  засобами пожежегасіння – вогнегасниками;

- не залишайте дітей наглядати за   увімкненими  газовими та електричними приладами, розповідайте їм про  небезпеку, яку містять в собі сірники, побутові електро-, газові прилади.

Під час масових  святкових заходів  необхідно дотримуватись простих правил поведінки:

- в місцях  скупчення великої кількості людей не дозволяється  штовхатись, бігати,  йди напереріз основної маси людей;

Бажано триматись  якнайдалі від центру натовпу, стін, дверей, скляних вітрин, металевих огорож, де  можна дістати травму.

Під час  виникнення паніки:

- не  робить різких рухів, не  бігайте, не галасуйте,

- руки завжди тримайте вільними ,зігнутими  у ліктях та притиснутими до тіла,

- не чіпляйтесь за дерева, стовпи , огорожі, щоб не зламати руки,

Міцно  тримайтесь на ногах, уникайте падіння, впавши на землю  скрутіться «калачиком», ляжте на бік, закрийте руками голову та потилицю;опинившись на землі, спробуйте негайно підвестися. Встаючи , підтягніть до себе руки та ноги, різко  підніміться вперед та вгору.

Як убезпечити себе та дітей в темну пору доби на дорозі

Найчастіше аварії відбуваються через нетверезих водіїв або необережність пішоходів, які у сутінках стають «невидимими». Наїзд на пішохода - один з найпоширеніших видів ДТП, причому найчастіше відбувається це в темний час доби. Як відомо, осінньо-зимовий період - далеко не найкращий час для водіїв і пішоходів. Бруд, сльота і полій на проїжджій частині «працюють» на небезпеку учасників дорожнього руху. З настанням осені темніти починає раніше, видимість на дорогах помітно погіршується, в результаті аварій стає більше і все частіше під колеса автомобілів потрапляють пішоходи.

Це обумовлено тим, що помітити людину, не позначену елементами, що відбивають світло, яка переходить проїжджу частину, або йде по узбіччю, досить складно.

Основна проблема полягає в тому, що найчастіше пішоходи вважають, нібито водій автомобіля бачить їх, і без необхідної обережності виходять на проїжджу частину. У той же час водій занадто пізно помічає пішохода, який в темряві і при світлі зустрічних фар зливається з асфальтом.

На темній дорозі видимість в ближньому світлі фар автомобіля складає в кращому випадку 50 метрів.

Захистити своїх дітей і себе від можливих наїздів в темний час доби можна, якщо носити елементи, що відбивають світло, на одязі та інших верхніх аксесуарах - шапках, сумках, рюкзаках.

Дітям подібні елементи батьки повинні прикріпити на верхній одяг. Щоб зробити дитину більш помітною на дорозі, необхідно використовувати світловідбиваючі елементи і на одязі, і на ранці. Для цього підходять стікери, флікери-підсвічування, флікери-браслети. Найбільш помітними є флікери білого або лимонно-жовтого світла. При виборі шкільного ранця рекомендується віддавати перевагу тим, на яких вже присутні світловідбиваючі елементи у вигляді нашивок, вставок і т.п., завдяки яким дитину можна буде побачити навіть на значній відстані.

Пішоходи старшого віку, які світловідбиваючі елементи не використовують в межах міста, можуть мати та тримати їх у сумці, кишені, та коли вночі знадобиться здійснювати свій шлях неосвітленими дорогами - цей маленький елемент допоможе зберегти життя.

Якщо у пішохода є такий флікер, то відстань, з якого водій може його помітити, зростає до 150 метрів. І це є найбільш дієвим способом убезпечити себе на дорозі, бо використання світлоповертального аксесуару зменшує ризик наїзду на пішохода в темний час доби на 85 відсотків.

Шановні батьки та всі учасники дорожнього руху! Переглянете свою поведінку на дорозі, подбайте про власну безпеку та безпеку своїх дітей. Вдягайтесь помітно. Будьте відповідальними пішоходами. Бережіть себе і своїх близьких!

 

Вибухонебезпечні предмети: ризик, який може коштувати життя

 

Вибухонебезпечні предмети становлять смертельну загрозу. Найбільш розповсюджені з них: різні види протипіхотних мін, мінометні та протитанкові міни, артилерійські та танкові снаряди, різні види ручних гранат тощо.  

Усі вони містять вибухові речовини та можуть спрацювати від тертя, удару чи інших механічних дій. Навіть після тривалого перебування у воді або землі ці речовини не втрачають здатності вибухати.

Окупанти мінують українські міста та села, щоб заподіяти максимальну шкоду цивільному населенню.

Де можна потрапити на небезпечну знахідку?

Всюди: на вулицях, дитячих майданчиках, у покинутих будинках, зруйнованих будівлях, на заміському відкритому просторі (у водоймах, лісах, полях, на узбіччях доріг) та ін.

У містах ворог зазвичай мінує предмети, які можуть становити хоч якусь цінність: мобільні телефони, зброя або її деталі, аптечки, продукти, дитячі іграшки та ін.

У містах та селах окупанти використовують так звані «розтяжки», які одразу непомітні для ока людини. Їх можуть застосовувати біля вхідних дверей у багатоповерховий будинок тощо.

Крім того, «розтяжки» та інші вибухонебезпечні предмети активно використовують біля місць ведення бойових дій та знаходження військових позицій, поблизу тимчасових польових складів окупантів. Вони ретельно маскують заміновані місця гілками дерев вздовж доріг та стежок.

ДСНС фіксує також випадки мінування тіл загиблих людей.

Відступаючи з військових позицій, окупанти все частіше залишають по собі заміновану бойову техніку та свої речі.

Тому без необхідності не намагайтеся проникнути до покинутої ворожої техніки та не торкайтеся залишених окупантом речей!

Якщо ви виявили підозрілий предмет, схожий на ви­бухонебезпечний:

1. У жодному разі не торкатися знахідок власноруч і не доз­воляйте це робити іншим. Категорично забороняється переміщувати вибухонебезпечні предмети, намагатися розібрати їх, заносити у приміщення, закопувати у землю, кидати у водойми тощо.
2. Відійдіть від підозрілого предмета якомога далі.
3. Якось позначте місце знахідки.
4. Негайно повідомте про небезпечну знахідку підрозділи ДСНС (за номером 101) або поліції (102).
5. Дочекайтеся приїзду фахівців із знешкодження вибухонебезпечних предметів і вкажіть місце розташування підозрілої знахідки.

Невиконання цих вимог може призвести до тяжких наслідків та коштувати вам життя.

Будьте уважними та не ризикуйте життям. Бережіть себе!
 

Літнє оздоровлення та відпочинок має велике значення для відновлення сил та поліпшення стану здоров’я дітей

Літо – час оздоровлення дітей. Організація літнього оздоровлення та відпочинку має велике значення для відновлення сил, поліпшення стану здоров’я дітей.

Літньої пори діти максимально повинні бути на свіжому повітрі, на майданчиках. Адже саме тут відбуваються основні оздоровчі моменти.

Використати цей період необхідно дбаючи про повноцінне загартування повітрям, сонцем і водою. Ці природні чинники треба задіювати помірковано, не забуваючи про основні вимоги до загартувальних процедур: системність, послідовність, регулярність, урахування стану здоров’я та емоційного ставлення дитини до оздоровчих процедур.

Загартувальні процедури

Загартування - один із найважливіших заходів профілактики захворювань, зміцнення здоров’я дітей. Важливою умовою загартування є послідовність і систематичність проведення різних процедур. 

До водних і сонячних ванн діти можуть переходити лише після того, як звикнуть до повітряних ванн. До обливання можна переходити тільки тоді, коли вони звикнуть до обтирання, а до купання - коли звикнуть до обливання.

Загартування повітрям

• Повітряні ванни в приміщенні (діти мають їсти, гратися і спати в теплу погоду при відчинених вікнах);
• Повітряно-сонячні ванни (на прогулянках, які організовуються кожного дня по два рази). 

Проводити прогулянки слід за будь-якої погоди. При загартуванні повітрям дуже важливо правильно одягати дитину – відповідно до сезону і погоди, щоб забезпечити їй вільну рухливість і необхідний тепловий комфорт. Важливо стежити, щоб діти не перегрівалися.

Загартування водою

• Обтирання (Починати загартування водою можна з вологого обтирання (1-2 хвилини) спочатку з рук, шиї. Далі обтирати до пояса, потім ноги. Температура води від +32⁰С ... +28⁰С до +22⁰С ... +20⁰С); 
• Обливання (Після прогулянки також можна обливати ноги дітей нагрітою на сонці водою з поліетиленових пляшок);
• Купання (У гумових басейнах, встановлених на подвір’ї чи на майданчиках).

Загартування сонцем

• Дітям рекомендується короткотривале перебування на сонячній ділянці. Вкрай обережно сонячні ванни проводяться дітям від 1 до 3 років;
• Перші сонячні ванни треба приймати при температурі повітря не нижче +18⁰С. Тривалість їх не повинна перевищувати 5 хвилин (далі додавати по 3-5 хвилин, поступово доводячи до години);
• Загорати можна часто, але нетривало. Кращий час для засмаги у середній смузі - з 9 до 12 та з 16 до 18 години;
• Приймати сонячні ванни найкраще ранком, коли повітря особливо чисте і ще не занадто пекуче, а також ближче до вечора, коли сонце хилиться до заходу;
• Не рекомендується загоряти безпосередньо перед їжею і відразу після неї;
• Сонячні ванни можна приймати через 30-40 хвилин після сніданку, а закінчувати не менш ніж за годину до чергового прийому їжі;
• Треба пам’ятати, що під час відпочинку або розмови з дітьми не можна садити або ставити їх обличчям до сонця;
• Абсолютним протипоказанням до проведення сонячних ванн є температура повітря +30⁰С;
• Слід пам’ятати, що водні процедури дітям проводять після сонячних ванн, а не до них.

Деякі поради батькам та вихователям для проведення ігор з дітьми та занять з фізичної культури

• Влітку використовуються такі спортивні ігри, як бадмінтон, городки, ігри з м’ячем з елементами футболу, баскетболу, рухливі ігри (з ходьбою, бігом, рівновагою; з повзанням і лазінням; з киданням і ловлею предметів; зі стрибками; на орієнтування у просторі);
• Під час літньої спеки ігри з бігом або стрибками доцільно організовувати у другій половині дня, у затінку;
• Влітку заняття з фізкультури мають відрізнятися динамічністю, швидкою зміною діяльності;
• Не треба забувати і про ранкову гімнастику. Влітку ранкову гімнастику обов’язково проводити на повітрі;
• У теплу погоду діти мають робити гімнастику в трусиках і майках, по можливості, босоніж;
• Крім оздоровчого ефекту, фізичні вправи діють тренувально на організм дитини (збільшують розумову і фізичну працездатність), дозволяють збільшити рівень фізичних якостей, впливають на формування і подальше удосконалення життєво важливих рухових умінь і навичок (плавання, ходьба на лижах і т.д.).

Регулярне застосування фізичних вправ і загартовуючих факторів покращує життєвий тонус організму, загальний стан імунної системи, функції вегетативних систем та працездатність!

 

БЕЗПЕЧНІ КАНІКУЛИ.

Звернення до батьків. Кількість смертельних випадків та травмування серед дітей змушує представників ДСНС України звернутися до кожного громадянина країни, особливо до батьків.

Біда трапляється тоді, коли дітей залишають напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує небезпека.

Завжди потрібно пам’ятати, що користування маленьких громадян вогнем, газом, електричними приладами, невідомими предметами – це вкрай небезпечно.

Також, незнання елементарних правил безпечної поведінки – часта причина сумних та трагічних наслідків.

Тож, шановні батьки! Не залишайте дітей без нагляду та дбайте про їх безпеку. На власному прикладі показуйте, що дотримуватися правил безпечної поведінки в побуті – це важливо і необхідно для життя.

Ваше завдання не тільки годувати, одягати, перевіряти домашні завдання дітей, а й виховувати в них навички культури безпечної поведінки. Ви зобов’язані регулярно проводити виховну роботу з малечою стосовно користування газом, водою, побутовою хімією, ліками тощо.

Пам’ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!

Правила поведінки на воді для дітей та батьків

Небезпека на воді: як уберегти дитину

Якщо ви хочете, щоб ваш відпочинок біля водойм, озер і на морі приносив тільки користь і позитивні емоції, необхідно знати правила поведінки на воді для дітей влітку і обов’язково провести з ними профілактичну бесіду.

Слід розповісти їм, до яких наслідків можуть привести нехтування порадами дорослих і власна неуважність.

У першу чергу дітей слід попередити, що:

– Купатися у водоймах закритого типу, де немає облаштованих пляжів і рятувальників – заборонено;

– Наближатися близько до води і заходити в неї можна тільки під наглядом дорослих;

– У тих місцях, де поблизу знаходиться вивіска про заборону купання, купатися не варто, так як це може призвести до сумних наслідків;

– Запливати за буйки, навіть якщо дорослі знаходяться поблизу, не потрібно;

– Слід бути акуратним у воді і не плавати на глибині, понад росту дитини;

– У малознайомих місцях пірнати також суворо забороняється, так як це може призвести до травм.

Шановні дорослі! Зрозумійте єдине, що створені правила поведінки на воді для дітей створені не просто так і про це повинна знати кожна дитина і її батьки.

Дотримання цих правил – це запорука здорового і безпечного відпочинку. Безпека на воді для дітей повинна в першу чергу створюватися саме батьками, так як тільки вони несуть повну відповідальність за здоров’я і життя їхньої дитини.

Що повинні знати батьки про купання дитини

Не тільки дитина повинна знати правила безпечної поведінки на воді для дітей. Кожен дорослий також повинен бути ознайомлений з ними і не допускати до водойм своїх чад у разі:

До правил поведінки на воді для дітей також включається безпечний час перебування в водоймах. Якщо вода тепла, то можна купатися близько 20 хвилин, не більше, якщо прохолодна – 5-7 хвилин. Це допоможе уникнути переохолодження тіла і можливих наслідків цього.

Відпочинок біля водойм, озер і на морі – це не тільки користь, але і велика небезпека. Тому правил безпеки на воді в літній період, діти повинні дотримуватися як ніколи.

Які ще існують правила поведінки на воді для дітей

Кожні батьки повинні забезпечити безпеку на воді для дітей. Тому вони заздалегідь повинні проінформувати їх про те, що не можна:

– Стрибати у воду з вишок і інших будь-яких підвищень;

– Спонтанно пірнати і хапати когось за руки і ноги, так як це може призвести до нещасного випадку і нанесення численних травм пірнати жартівнику;

– Купатися на плавзасобах в разі їх пошкодження, наявності шторму і хвиль, при сильному вітрі і дощі;

– Купатися в спекотні дні без головних уборів, це може привести до сонячного удару.

Важливо! Обговорювати правила безпеки на воді з дитиною необхідно заздалегідь – за 1-2 дні до відвідин водойми, а не під час відпочинку у воді. Так як дитина, в цей момент, як правило, знаходиться в сильному емоційному збудженні і може не запам’ятати всю необхідну інформацію.

Безпека дитини вдома

Як зберегти дітей від біди, як навчити їх безпечній поведінці та передбачити наслідки небезпечних розваг? Ці питання постійно встають перед нами – дорослими та надзвичайниками Дніпропетровщини.

Тож, спеціально для батьків ми розробили поради рятувальників. Щоб зберегти життя та здоров’я дітей, ви маєте їх пам’ятати та дотримуватися.

1. Не залишайте дітей дошкільного віку одних, навіть на короткий час!
2. Навчіть користуватись телефоном для виклику екстрених служб: 101 – Служба порятунку, 102 – поліція, 103 – швидка медична допомога, 104 – газова служба.

Також, якщо біда чи хвороба захватила зненацька, а дитина одна вдома, вона повинна знати, що необхідно зателефонувати близьким, звернутися до сусідів, викликати відповідну екстрену допомогу та чітко назвати свої координати.

1. Забороняйте дітям підбирати на вулиці незнайомі предмети. Вони можуть бути вибухонебезпечними;
2. Оснастіть електророзетки в вашій квартирі заглушками. Не допускайте дитину до газових та електричних приладів. Не дозволяйте дітям самостійно газові та електроприбори;
3. Зберігайте небезпечні предмети (ліки, сірники, запальнички, гострі та ріжучі інструменти) в недоступних місцях;
4. У дітей необхідно формувати основи безпеки життєдіяльності – постійно.

Рекомендуємо проводити бесіди в цьому напрямку з приведенням різних прикладів, розглядом ілюстрацій та розігруванням ситуацій «Що ти робитимеш, якщо (можете застосувати ігрові вправи).

І пам’ятайте, що приклад старших є для дітей кращим методом виховання!

Правила безпечної поведінки дітей на природі

При строгому дотриманні дітьми даної пам’ятки з правил безпечної поведінки учнів на природі, діти в період канікул не тільки відпочинуть і наберуться сил на природі, а й збережуть своє здоров’я та життя.

Щоб уникнути нещасного випадку, необхідно знати і дотримуватися наступних правил безпеки на природі:

1. Ймовірна небезпека під час відпочинку на природі:

– укуси отруйними тваринами і комахами (змії, павуки, оси, кліщі і т.д.);

– падіння з висоти;

– отруєння отруйними рослинами, ягодами і грибами;

– травмування на водоймах, річках;

– травмування під час грози і блискавки.

1. На природі дітям необхідно:

– бути обережними, перебуваючи на природі;

– слід берегти природу, дотримуватися законів спілкування з навколишнім середовищем!

– необхідно одягати для прогулянок і походів на природу зручне взуття. Надягати закритий одяг і головний убір, вирушаючи на природу, щоб уберегтися від укусів комах, особливо кліщів.

– уникати високої температури, задимленості, падіння дерев і провалів в прогорілий ґрунті під час лісової пожежі.

1. Чого не слід робити дітям на природі 

– відставати від групи або тієї людини, з якою ви прийшли на природу.

– розводити багаття, або підпалювати сухостій.

– залишати після себе сміття і різні відходи після відпочинку на природі, слід завжди відносити їх з собою.

– ламати гілки дерев і засмічувати малі річки та джерела.

1. На природі дітям не дозволяється

– збирати незнайомі рослини і гриби.

– брати в руки незнайомі предмети, так як вони можуть бути вибухонебезпечні. У разі виявлення вибухонебезпечних предметів, слід негайно повідомити про це дорослим.

– розпалювати багаття без присутності дорослих і не в спеціально відведених для цього місцях. Йдучи, не забувайте ретельно загасити його водою.

1. На природі дітям суворо заборонено 

– відвідувати ліс або парк під час грози, дощу, туману і в темний час доби.

– купатися в річках, озерах, водосховищах та на морі без нагляду дорослих.

– відвідувати лісову зону в період пожежної небезпеки.

Обов’язково після відвідування лісової і степової зони необхідно перевірити себе на наявність кліщів.

Безпечні канікули

Літо – найбажаніша та найулюбленіша пора для дітей, адже в них тривають канікули, з’являється багато вільного часу, який дітвора прагне провести весело та з користю.

Саме під час канікул діти нерідко залишаються самі вдома. Батькам у такому разі варто подбати про безпеку своїх чад. Зокрема, дорослим обов’язково слід провести з дітьми роз’яснювальну роботу. Малечі треба нагадати основні правила безпеки, можливо, навіть у формі гри змоделювати певну загрозливу ситуацію і «погратися» з дитиною, що вона буде робити, щоб уникнути небезпеки. Біля телефону чи на іншому видному місці потрібно залишити номери телефонів екстрених служб, батьків, решту контактів, куди дитина зможе зателефонувати у разі загрозливої ситуації. Навіть якщо дитина не вміє повідомити про небезпеку сама, вона зможе дати ці контакти сусідам, котрі обов’язково зателефонують Вам і пояснять, що сталося.

Сірники, запальнички, легкозаймисті речовини треба сховати у недоступному для малечі місці та пояснити, що ігри з ними призводять до трагічних наслідків. Дітям варто повідомити, що заборонено, коли вони самі вдома, користуватися електроприладами, газовими плитами без особливої потреби, адже через власну неуважність діти можуть залишити їх ввімкненими, а це, у свою чергу, спричинить пожежу. Небезпечно для малечі також відчиняти двері незнайомцям. Виходячи з дому, попередьте дитину, хто може повернутися додому і коли, назвіть імена тих, кому можна відчиняти, та наголосіть на дотриманні правил безпечної поведінки.

Якщо ж у літню пору малеча буде проводити свій час, відпочиваючи поблизу водойм, не забудьте пояснити такі правила:

• купатися у річці чи озері без нагляду дорослих дітям заборонено;
• стрибати у воду з дерева, каменю чи іншої височини небезпечно;
• щоб не травмуватися під час купання об кам’яне дно водойми, коряги тощо, дітям дозволено плавати тільки там, де вони та дорослі, котрі за ними стежать у воді, добре знають дно.

Запам’ятайте та навчіть дітей, що відпочивати дозволено тільки на спеціально облаштованих пляжах під наглядом дорослих, де завжди чергують рятувальники, котрі, у разі, якщо щось трапиться, зможуть прийти на допомогу!

У літню спеку добре йти до лісу. Не дивно, що діти також полюбляють такий відпочинок. Розкажіть їм, яких правил безпеки слід дотримуватись у лісових масивах. Зокрема, для розведення багаття потрібно обрати розчищену ділянку, щоб найближчі дерева знаходились на безпечній відстані від багаття. Обов’язково спостерігайте за полум’ям, а коли залишаєте місце, де розводили багаття, загасіть його та засипте землею чи залийте водою. Зовсім малим дітям заборонено розпалювати вогнище самостійно!

Дотримання основних правил безпечної поведінки допоможе уникнути неприємностей та дозволить гарно провести вільний час. Тому, батьки, вкотре нагадайте дітям ці правила та подбайте про безпечний відпочинок вашої малечі!

Безпека на дорозі: прості правила дорожнього руху для дітей

---

 

---

 

У літню пору діти проводять на вулиці більшу частину дня. Ще більш охоче батьки будуть відпускати своїх дітей на свіже повітря після тривалого домашнього ув'язнення на карантині. Перш ніж відправляти своїх дітей, в тому числі й підлітків, самостійно гуляти на вулицю, зайвий раз нагадайте їм правила безпеки на дорозі.

«Діти в місті» зібрали найважливіші правила дорожнього руху для дітей, які стануть їм у пригоді.

 

Важливість правил дорожнього руху для дітей

 

Без належного знання правил дорожнього руху діти можуть наражатися на небезпеку. Photo: Freepik

На відміну від дорослих, малюки не достатньо уважні та сконцентровані, щоб завжди бути обачними під час прогулянок. Без нагляду з боку дорослих і належного знання правил дорожнього руху (ПДР) діти можуть наражатися на небезпеку.

Коли справа стосується безпеки дітей, батьки не повинні йти на компроміс. Необхідно навчити дошкільнят ПДР, як тільки вони стануть достатньо дорослими, щоб почути вас. Переконайтеся, що вони розуміють, про що саме ви говорите.

 

5 правил, які має запам’ятати дитина

 

Хоча дітям важливо знати основи безпечного поводження на дорозі, не слід надавати їм більше інформації, ніж вони можуть засвоїти. Ось кілька основних правил для дошкільнят, з яких можна почати.

 

1. Знай свій колір

Допоможіть дитині дізнатися про світлофори та основні дорожні знаки, а також про те, на що вони вказують.

Іноді замість силуету людини на пішохідному переході використовується символ руки. Розкажіть своєму малюкові про це теж. Якщо для пішоходів є інші символи, ви повинні зробити так, щоби діти про них знали.

 

2. Зупинись. Подивись. Переходь

 

Доведіть до автоматизму звичку оглядати дорогу в усіх напрямах, перш ніж переходити. Photo: Freepik

 

Дітям доведеться самостійно ходити в школу або на автобусну зупинку. Можливо, їм знадобиться тільки перетнути вулицю після того, як вони вийдуть зі шкільного автобуса. У будь-якому випадку, батьки повинні навчити своїх дітей безпечно переходити дорогу.

Малюки зазвичай неуважні, тому привчайте їх завжди зупинятися біля проїжджої частини. Доведіть до автоматизму звичку оглядати дорогу в усіх напрямах, перш ніж переходити.

Переходити дорогу можна тільки по зебрі, на пішохідному переході, на зелене світло, а біля перехрестя — не навскіс, а перпендикулярно дорозі.

Дорослі повинні завжди супроводжувати дітей у віці до шести років і тримати їх за руку, переходячи вулицю.

 

3. Будь уважним — слухай

Поясніть дітям, що вони не завжди можуть побачити автомобіль, адже він може бути за поворотом. Тому вони повинні прислухатися та бути уважними, щоб завчасно зреагувати на наближення транспортного засобу.

 

4. Не бігай через дорогу

Здебільшого діти нетерплячі, вони можуть перебігати через вулицю, щоб дістатися до іншої сторони. Вони також можуть бігати дорогою під час гри. Поясніть дитині, що бігати на проїжджій частині неприпустимо, і, залежно від її віку, розкажіть про можливі наслідки порушення цього правила.

 

5. Завжди ходи по тротуарах

Навчіть своїх дітей рухатися лише по тротуарах, тримаючись правого боку, щоб не заважати зустрічним пішоходам. Будьте прикладом для них.

 

Безпека руху для велосипедистів

 

Шолом може знизити ризик серйозних травм голови на 70 %. 

Усі діти люблять кататися на велосипеді. Контролювати їх дуже важко, тим паче, коли вони катаються околицями.

Ось правила, яких повинна дотримуватися кожна сім’я, щоб уникнути небезпечних ситуацій:

1. Шолом є обов’язковим: іноді батьки пропускають цю деталь. Статистика показує, що цей простий аксесуар може знизити ризик серйозних травм голови на 70 %. Переконайтеся, що ваша дитина завжди носить високоякісний шолом, коли їздить на велосипеді.
2. Слідкуйте за станом велосипеда: пусті шини та несправні гальма можуть призвести до втрати контролю. Важливо стежити за станом велосипеда для уникнення несправностей.
3. Велосипедний ліхтар: дитині буде краще видно дорогу, і, крім того, вона буде більш помітною для інших учасників дорожнього руху.
4. Діти повинні їздити на велосипедах у безпечних зонах: дітям слід уникати великих основних доріг.
5. Їхати на велосипеді дитина повинна по велосипедній доріжці, де це можливо, або триматися правого краю дороги.

 

Громадський транспорт

 

 

Чекати автобус слід на зупинці, подалі від дороги. Необхідно дотримуватися правил поведінки: не бігати, не стрибати, не штовхатися та не стояти на краю тротуару.

Виходячи з автобуса на потрібній зупинці, слід обходити його ззаду, перед цим переконавшись, що за ним не їде інший транспорт.

Виходячи з трамвая, треба дочекатися, поки він від’їде від зупинки. Якщо немає часу, можна обійти його спереду, попередньо подивившись, чи немає іншого трамваю, який би рухався назустріч першому.

Безпека в темний час доби

Діти — найбільш вразливі учасники дорожнього руху. Особливе занепокоєння викликає шлях школярів додому, адже темніє зараз рано, а в темному одязі пішохід практично непомітний водієві.

 

Infographics: Діти в місті

 

Для прикладу, пішохід стає помітним у чорному одязі з відстані двох метрів, у синьому — з сімнадцяти, а в червоному — з двадцяти чотирьох, у той час як гальмівний шлях автомобіля складає 20 метрів на сухому, та 30 метрів на мокрому асфальті. Тож в осінній та зимовий час варто надавати перевагу червоному, жовтому та білому одягу, а ще краще — прикріпити світловідбивні елементи.

Світловідбиваючі елементи (СВЕ) можуть мати різні форми:

• стікери (можуть кріпитися до одягу на липучці);
• термополоски (кріпляться на тканини за допомогою прогріву праскою);
• жорсткі браслети (скручуючись, кріпляться на руку, ногу або сумку);
• кулони;
• брелоки;
• значки;
• шнурки.

Часто виготовляють підвісні СВЕ для носіння дітьми у вигляді різноманітних звірів, іграшок, машинок, казкових героїв. Вони легко кріпляться на одяг дитини. Такі флікери сприймаються дитиною як грайливий аксесуар і якісно виконують свою основну функцію.

До речі, з 1 вересня 2019 року в Україні на законодавчому рівні ввели правило, що зобов'язує молодших школярів 1-4 класів носити світловідбиваючі жилети в темний час. Таке рішення було прийнято за результатами всеукраїнської Координаційної наради з питань безпеки дорожнього руху, де питання безпеки дітей було одним з головних.

5 методів, які допоможуть привчити дитину до правильного поводження на дорозі

1. Власний приклад

Маленькі діти завжди повторюють за дорослими, то використайте це на користь, нехай діти вчаться у вас тільки хорошим манерам.

2. Розмови

Звичайна прогулянка може з легкістю перетворитись у захопливий урок про безпечне поводження на дорозі. Розкажіть малюку, що тротуар — для пішоходів, а дорога — для машин, про світлофор і його роль у дорожньому русі.

3. Творчість

Повчальні мультики, книжки, мобільні додатки — усе підходить для вивчення правил дорожнього руху. Намалюйте та розфарбуйте дорожні знаки або плакати, щоб допомогти дітям краще їх запам’ятати.

Запропонуйте малюкові подивитися мультик «Азбука безпеки на дорозі тітоньки Сови». Перегляд допоможе малюкові дізнатися про важливі правила поводження на дорозі. Є й інші цікаві ролики для дітей.

Є також мультфільми, в яких правила вбудовані в сюжет мультика. Дитина дивиться на улюблених персонажів, паралельно запам'ятовуючи важливу інформацію.

4. Гра

Ніхто не любить зубрити нудні правила, а от гратися подобається всім. Гра — це один із найкращих способів навчити дітей тому, що важливо. Ось кілька ідей, на які ви можете покластися, щоби допомогти вашій дитині дізнатися про безпеку дорожнього руху.

Побудуйте з малюком іграшкове місто, використовуючи машинки, ляльки, конструктор тощо. Пазл-головоломка «Дорога» — прекрасний ігровий посібник для вивчення правил дорожнього руху. Дитина може збирати дорогу в різних напрямах та одночасно вчитися правильному поводженню на вулиці.

Пропонуйте дитині погратися із друзями в рухливі ігри на дорожню тематику, наприклад, «Перехрестя». У грі беруть участь четверо й більше дітей. Діти діляться на дві групи — пішоходи й автомобілі. Лунає свисток ведучого. Перехрестя оживає: йдуть пішоходи, рухається транспорт. Якщо виникають порушення правил дорожнього руху, ведучий свистить, називає ім’я порушника, і той вибуває з гри.

 

5. Перевірка

Проведіть дискусію — дайте вашій дитині сценарій і запитайте її, що треба робити. Наприклад: «Ви граєте, і ваш м’яч котиться на середину дороги. Що б ти зробила?» Або ви можете запитати: «Ти спізнюєшся до школи, тому тобі слід бігти за шкільним автобусом, правильно?» І подивіться, що вони говорять. Обов’язково розкажіть, якими мають бути правильні дії, та якщо відповідь малюка була хибною, дайте обґрунтовані роз’яснення.

Зі старшими дітьми можна провести цікаву вікторину і навіть пообіцяти супер-приз, якщо вони правильно відповідатимуть на всі питання.

 

Video: Art Lessons

 

Психологічні особливості дітей

 

Варто пам’ятати, що в кожному віці дитина має особливості психологічного розвитку, які можуть впливати на засвоєння та виконання нею правил дорожнього руху.

 

Так, маленькі діти, які ще не пішли до школи, мають обмежене поле зору. Вони не можуть визначити відстань до автомобіля, тому й не можуть прийняти самостійне зважене рішення, коли можна переходити дорогу.

Діти молодшого шкільного віку також можуть мати проблеми з визначенням швидкості руху автомобіля. Більш того, діти в цьому віці нерідко захоплені власними думками, тому елементарно можуть не помітити автомобіль, що наближається.

У підлітковому віці є інші труднощі, адже діти в цьому віці часто нехтують безпекою та часто спеціально наражають себе на небезпеку.

 

Завдання батьків – з малечку вкладати в голову дитини три основні навички поведінки, які дозволять їм без проблем зорієнтуватися в дорожніх ситуаціях у дорослому віці.

1. Зосередження уваги. У дітей повинна бути до автомату доведена навичка зупинятися біля дороги та витримувати паузу, щоб оцінити ситуацію.

2. Спостереження. Навчіть дитину приділяти увагу не лише рухливим предметам (машинам та громадському транспорту), а й нерухливим предметам, які можуть перекривати огляд проїжджої частини.

3. Самоконтроль. При кожному зручному випадку розповідайте дитині, що під час перетинання дороги необхідно бути зосередженим та на хвилину відкинути всі думки з голови, не відволікатися.

 

Знання та дотримання правил дорожнього руху для дітей так само важливі, як і оволодіння грамотою. Рухливі ігри для дітей допоможуть дошкільнятам і молодшим школярам засвоїти необхідні знання в цікавій формі. Дитячі ігри на дорожню тематику стануть у пригоді батькам, вихователям і вчителям, щоб пояснити дорожні правила, а також розвинути у юних пішоходів уважність і спостережливість.

 

Поки діти маленькі, розповідайте їм правила безпечної поведінки на дорозі й самі демонструйте правильний приклад, тоді ви будете спокійні, відпускаючи малюка самого в школу або на прогулянку.

Як навчити дитину самостійно одягатися